14 вересня у м. Самборі відбулася, без перебільшення, історична подія: пластуни станиці урочисто відкрили свою домівку. П'ятнадцять років нам доводилося шукати прихистку у школах, приміщеннях інших організацій, підвалах і горищах. І, нарешті, завдяки зусиллям станичних різних часів, Пластприяту, місцевої влади, ми таки вибороли свою законну оселю. Від цього дня домівка носить ім’я Люби Топорович – першої станичної Пласту у Самборі. Пластуни почали збір коштів для встановлення меморіальної дошки.
Отець Любомир Григіль освятив наш дім та побажав, щоб маленька армія пластунів зростала та виховувала справжніх патріотів, сильних тілом, духом та багатих душею. З привітальним словом звернувся і міський голова Тарас Копиляк. Особливо приємним було те, що до нас завітав найстарший пластун станиці та один із найстарших пластунів краю Іван Бучківський, який, до слова, в свої 91 є активним громадським діячем у Самбірському районі.
Та на цьому приємні події не закінчилися. Того ж дня у Самборі було вперше збудовано пластове містечко, яке мало благодійну мету – збір кошів для Воїнів на Сході. У самісінькому центрі міста, на площі Ринок, пластуни знайомили містян із таборовим життям і пластовими традиціями. Кожен міг відчути на собі неймовірну атмосферу табору, запахи польової кухні, побачити таборові споруди та взяти участь у різноманітних активітетах. Бойовий гопак привертав увагу юних козачків та козачок, які чимдуж намагалися повторити усі прийоми, а туристичні переправи стали справжнім атракціоном для самбірчан. Лунали пластові та повстанські пісні, які змушували перехожих просто зупинятися, аби насолодитися українською піснею та теж поспівати. Було чимало охочих повправлятися у в’язанні вузлів, надати першу медичну допомогу «жертві», взяти участь у мистецьких конкурсах, спробувати розмалювати одне одному щічки (боді-арт).
Особливо приємно було спостерігати за дітьми, які старалися зробити якнайгарніші листівки для бійців АТО та синьо-жовті браслетки. Ці подаруночки для наших захисників поїдуть на Схід. Юначки 32-го куреня ім. Олени Кульчицької продавали солодощі, які самі виготовляли, а всі зароблені кошти передають для українського війська.
Цього дня самбірчани та гості міста пожертвували в пластові скриньки 4 100 грн. Виручені кошти використають для допомоги самбірчанам, які за мобілізацією або добровольцями перебувають в зоні АТО, зокрема на придбання тепловізора для батальйону «Добровольчий український корпус».
Ще одна радісна подія того дня – повернення з війни у рідний Самбір військових. Пластуни долучилися до їх зустрічі, загальноміської молитви за Україну та взяли участь в освяченні головного синьо-жовтого стягу міста.
Дякуємо всім, хто долучився до нашого свята та спільного доброго діла. Разом переможемо!
Більше фотографій в хорошій якості тут.
Фото: Наталія Дмитришин, Сергій Дмитришин, Тарас Щепаняк
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
 |  |