«Дивокрай» - 2013 – під такою назвою з 18 по 28 червня відбувся окружний новацький табір в селі Ясень Рожнятівського району Івано-Франківської області. Десять чудових днів провели 48 дітей віком від 6 до 12 років на території місцевої школи. Географія учасників різноманітна: Київ, Здовбиця, Заболотів, Іваниківка, Галич та Цінева. Саме із цих куточків нашої України прибуло новацтво, щоб відбути щорічний вишкільний літній пластовий табір.
Дітвора жила щоденними турботами про збереження довкілля. За час таборування новацтво самостійно облаштувало смітники для роздільного сміття на пластик, папір, органічні відходи та скло. Здобули вмілості автомеханіка, синоптика, дослідника води, лісовика та вчилися грати українські народні ігри та забави. У програмі табору були і піша мандрівка до монастиря в село Закерничне, якій гроза додала незабутні спогади, відвідування Митрополичих палат ім. А. Шептицького, форельного господарства, а також недільну літургію у місцевому храмі. Мандрівка до Хреста Святої Тверезості в с. Ясень який встановлено в 1878 році, розповідь баби Насті і виховників про зброю масового знищення - алкоголь діти запам’ятають назавжди. Щовечора діти мали цікаві конкурси, теренові ігри, українські вечірки, ватри, на які діти самі придумували імпрези на екологічну тематику. Питання дня від виховників змушували учасників шукати відповіді у довідковій літературі.
Велику допомогу у вихованні дітей надавав духівник табору - отець Захарій Михасюта із с. Заболотів Снятинського району, який перебував на таборі з початку його відкриття. Щоденні ранкові повчання, настанови, молитва та теплі слова звернення до дітей допомагали у виховній роботі, згуртовували всіх учасників та надихали .
З нетерпінням очікувала дітвора і приїзд отця Володимира Майки – настоятеля Брошнів-Осадського храму. Його духовна промова про християнську дружбу вселила ще більшу віру в дитячі серця. Кульмінацією заходу був цікавий виступ учасників релігійного ансамблю дівчат «Шхіна» / Божа присутність/ під кер. Л. Бойчук. Їхні голоси зачарували всіх присутніх. Спільний спів дітей та дівчат згуртував всіх, в залі панувала атмосфера радості, любові, піднесення душі.
З сумом прощалися всі учасники з країною Дивокрай, яку будували протягом табору, але кожен залишив її часточку в своєму серці.