Кінна реферантура Пласту втретє вдало провела і зорганізувала чудовий табір для старших учасників. Цього річ серед вершників що вчились їздити було багато непластунів, і це робило табір ще цікавішим. Провід, а особливо бунчужний, добре постарались зробити дружню сім’ю, тому цілість табору відчувалась усі 7 днів що були прожиті разом. Такі умови дозволили учасникам робити поступ у саморозвитку та дисципліні, й досягнути хороших результатів у вишколі кінної справи.
Так, першу посвідку здобув врівноважений друг Гриф – Владислав Бабушко (Житомир), другу досягла співуча й музична подруга Либідь – Ірина Тюрменко (Житомир), а третю осягла подруга М’ята – Уляна Вашкурак (Львів).
Усі таборовики отримали багато знань по кінній справі, про пластування загалом та масу приємних вражень із кожного дня проведеного поблизу міста Староконстянтинів Хмельницької області. Безмежні подяки одне одному були виголошенні на останній ватрі, де провід та учасники згадували й щиро говорили слова вдячності тим, хто був для них важливий.
Враження учасників радують душу:
Анастасія Томчук:
«Кавалерія для мене - місце здійснення багатьох бажань»; «У садибі Самчики знайдено оспівану Червону руту..»; « Зачарована Гусінь із Країни чудес»; «А одного ранку я взагалі прокинулась під звучання гітари! Дякую нашому чудовому Проводу!»
Наталія Зарічна:
«Кавалерія - це незабутні враження та відчуття! Кавалерія - це трішечки раю на землі, де немає турбот, крім тих як вистояти півтора, прибігти на збірку і не присідати, пережити розтяжки Звіробія та дочекатись сальси від Бджілки. Кавалерія - це тематичні ватри, сніданки, обіди і вечері! Кавалерія - це час відчути себе невід'ємною частинкою великої, дружної сім'ї, де всі радіюсь, сміються та співчувають разом! Кавалерія - це найкращий провід, найдбайливіші виховники та звісно незабутній, непередбачуваний, співучий та веселий бунчужний!»Прийшов кінець виїздкам, імпрезам, алярмам, присіданням та сміху. Нема уже теплих вогнищ, смачних обідів та феєричної сальси. Скінчились листи від таємних друзів, добра й уважна розмова Знахаря та розтяжки Звіробоя не потривожать будніх днів вершників Кавалерії.Але кожен із табору виніс велике миле й добре, це – спогади. Пам’ять про «Миколая на ватрі, танці біля вогнища, футбол і регбі, кавалерійські спортові ігри та деруни, сирники, борщі з фруктовими салатами» буде жити у серцях та боровиків.
Провід та учасники виголошують окрему подяку пану Лаврову Федіру Олексійовичу та ДЮКСО «Клуб – козацький герць» за велику допомогу та сприяння в організації табору.
Фото: Микола Веприк, ОХ