Сім – гарне число. Для нашого табору воно цього року стало символічним: по-перше, табір цього року відбувався всьоме, а по-друге, діти допомагали агенту 007 вчергове рятувати світ, але цього разу від екологічних проблем. Так ось ми собі поєднали вивчення німецької мови із пригодами та екологічним пластуванням.
Першою незабутньою пригодою став сам шлях до табору – електропоїзд, яким ми планували їхати, саме у потрібний день відмінили через ремонт колії. Але така дрібниця не стала на заваді агенту 007 та 36-и його помічникам – трошки довше і з меншим комфортом ми все ж добрались до табору і розпочали програму. Як завжди, гостинний пансіонат «Урочище» зустрів нас смачнючою вечерею. Тут слід зауважити, що такого чудового харчування ми ще не мали на жодній базі. Навіть ті новаки, які славляться своїм «те – не люблю, се – не їм» пакували за обидві щоки.
Отож, місія порятунку світу таки стартувала і місцем підготовки маленьких спецагентів стала Швейцарія – країна сиру, годинників, неймовірних гір та казкових вузькоколійок. А також саме швейцарцям приписують багато таких рис, які повинні бути у справжніх пластунів – точність, словність, ощадність і т.д.
Протягом табору учасники не тільки вчили німецьку у мовних групах (розділених за рівнем знань та віком), а й знайомились із культурою, звичаями та життям Швейцарії. Допомагав створювати німецькомовне середовище гість із Австрії Вальтер, котрий і втілював головного героя таборової легенди – агента 007. Вальтер не тільки проводив з учасниками заняття з німецької мови, а й багато розповідав та показував, як допомагати природі, як поводити себе у навколишньому середовищі, та як створити будинок зі сміття. Діти самі спробували зробити маленькі версії таких будиночків, що вийшло досить цікаво.
Протягом усього табору наше око милували неймовірні гори, а погода дозволила провести усю заплановану програму. Тімбілдінги, цікаві та захоплюючі теренівки, змаги, стів, танці, навіть заняття з німецької – усе це відбувалось на свіжому повітрі. Найбільше діти були здивовані, що у маленькому закарпатському селі Вишка є музей. А музей виявився дуже підходящим до теми, адже це музей мініатюр під відкритим небом, зовсім як відомий музей у Швейцарії, тільки трохи скромніший.
Сподіваюсь, що табір подарував дітям багато приємних вражень, нових знайомств, а також показав, що вивчення іноземної мови може бути цікавим, інтерактивним і зовсім не складним.
12 днів минули швидко… Місія виконана, точки за німецьку пораховані, наплічники спаковані, дорога додому вже не така важка, як на табір, але трохи сумніша, бо треба прощатись. Але 8-ий табір знову радо зустріне учасників і подарує нові враження. Цікаво, а що там за цифрою 8?