Це не просто похід, а змагання. Воно вважається дуже не простим, тому більша частина учасників це дорослі люди, а менша – діти. Похід також включає знання медицини, флори та фауни, знання історії, вузлів та топографічних знаків. Похід почався на околиці села Стара Гута. Для мене це перший похід у гори, тому я насолоджувався красотою Українських Карпат. Першою вершиною була гора Буц. Забратися туди було дуже важко, але полегшення і радість, яку отримуєш здолавши вершину не описати! Це була моя перша вершина, і ще цього дня у мене був день народження! Увечері група мені подарувала чудовий баф! Стежини були різні: іноді був сніг, іноді болото, іноді треба було переходити через річки. Були круті підйоми і спуски та рівні дороги. Як на мене рівні дороги найкращі. У Карпатах можна побачити багато красивих вершин, рік, долин.
Через те, що «Стежки героїв» - це змагання ми йшли якнайшвидше і використовували увесь вільний час на проходження нашого маршруту. Весь похід хотілося їсти. Під час походу були великі перепади висот та багато КП. Перший день був найважчий бо ми не звикли до такого напруження. Другий та третій день були неважкими, а вже на четвертий день в нас була днівка. Під час днівки ми вдосталь відпочили та поїли. Купували собі сувеніри на пам'ять. Наступний день спочатку видався важким через розслаблення, але потім ми швидко шли та брали КП. Для ночівлі ми знайшли стару колибу де було багато команд. На п’ятий день одноголосно вирішили прийти до фінішу. Цей день був найскладнішим, але ми все одно змогли прийти до фінішу пізно голодні та втомлені. Нас чекали судді. Повечеряли вночі смачного борщу, поставили намети та полягали відпочивати. З ранку відпочивали, купалися, фотографувалися та збиралися до дому.
Пл.уч. Володимир Якименко, 14 років,
станиця Білгород, пластовий гурток "Очеретяні коти”