Олена Кривенко – член Опікунської ради Пласту, голова Благодійного фонду «КОЛО». Від початку 2016 року «КОЛО» є генеральним партнером Пласту.
Благодійний фонд – інструмент для реалізації стратегічних цілей клубу «КОЛО» - об’єднання бізнесменів, управлінців, вчених, державних діячів та митців, які прагнуть сформувати інтелектуальну та організаційну платформи для реалізації соціально-економічних проектів в Україні.
Знайомство з Пластом
Про Пласт я почула дуже давно – ще як сама була дитиною. Це здавалось чимось таким надзвичайно таємничим. Я в дитинстві займалась хореографією, тож перебуваючи на гастролях, перетиналась із пластунами в різних містах.
Потім, коли я вже мала своїх дітей, багато чула про Пласт від інших батьків. Два роки тому сталося так, що мій колега по роботі запропонував привести дітей до пташат (пластуни віком від 2 до 6 років – Р.Т.). Це було перше таке занурення з материнської сторони. І нам, і діткам було надзвичайно цікаво. Цього року я планую повести своїх дітей до новацтва (пластової вікової групи 6-10 років).
Чим Пласт приваблює?
Сьогодні є безліч розвиваючих дитячих центрів, гуртків, але ніде, крім Пласту, немає такого глибинного ціннісного фундаменту. У цьому є певна конкурентна перевага, якщо вже розмовляти ринковою мовою (сміється – Р.Т.). У Пласту є свої цінності – вони мають свою історію, своє обґрунтування, і вони перевірені часом. Для мене було дивовижно бачити, як вже старші пластуни зустрічаються й роздивляються: в кого який шеврон, хто з якого куреня (Олена кумедно повертається плечима, вказуючи на місця, де пластуни носять відзнаки на своїх одностроях – Р.Т.). Ти розумієш, що ці люди перебувають у своїй спільноті. Це надає крила. Воно надає підтримку і відчуття спільної історії. Це неймовірно.
Що спонукало «КОЛО» стати партнером Пласту?
У нас уже давно було переконання, що патріотичне виховання молоді має неодмінно провадитися в нашій країні. Воно є необхідним сьогодні. Саме тому клуб «КОЛО» прийняв це як свій стратегічний напрям діяльності. Промоніторивши весь простір, ми не знайшли потужнішої організації за Пласт.
Ще в часі першого пластового досвіду, коли ми відвели своїх дітей до пташат, ми з чоловіком вирішили, що клуб «КОЛО» буде підтримувати Пласт. Ми знайшли ту організацію, яка перебуває у наших ціннісних орієнтирах. На той момент рішення підтримати Пласт у рамках наших програм було одноголосним. Це було логічно й очевидно з моменту створення в «КОЛО» цього стратегічного напряму.
Орієнтуючись на те майбутнє, яке ми хочемо бачити тут, на цій землі, варто в першу чергу працювати з підростаючим поколінням. Треба його виховувати в тих ціннісних орієнтирах, що дозволять приносити в Україну зміни. На нашу думку, найкращий шлях до світлого майбутнього – це робота з молоддю. Те, що ми будемо закладати в дітей, проявиться в майбутньому України. Тому програма патріотичного виховання. Тому Пласт.
Співпраця з Пластом
Співпраця з Пластом допомогла нам зрозуміти важливу річ: для того, щоб виховати в дитині ті ціннісні орієнтири, альтернативи Пласту немає. Для того, щоб у твоєї дитини поруч було коло друзів, коло людей, що справді тебе розуміють і мають ті ж принципи, Пласт наразі ледь не єдиний варіант. Школа – це один формат, скаутинг – інший, ефективніший. Сьогодні школа рідко дає те, що може дати Пласт. Для дітей це виклик, але іншого шляху я не бачу.
Ми намагаємося давати Пласту зовнішній фідбек. Спілкуючись із Олею (О. Герус – голова Пласту в Україні – Р.Т.), Станіславом (С. Андрійчук – виконавчий директор Пласту в Україні – Р.Т.), ми постійно кажемо про унікальність Пласту, про величезну роль організації. Але з точки зору мами, для батьків Пласт є досить таємничою структурою: всі про нього знають, а як потрапити туди – знають одиниці. Зараз Пласт уже більш відкритий, але ще є над чим працювати. Ми намагаємося підказувати, що робити для того, щоб іти в ногу з часом.
Зараз ми активно допомагаємо проводити ознайомчі семінари про Пласт. Було навіть проведено семінар для київського осередку клубу «КОЛО». Ми хочемо стати пластунами, пройти всі випробувальні терміни. Людей це цікавить, але не завжди зрозуміло, що треба робити, куди йти. Хочеться зробити Пласт доступнішим. Але важливо робити це так, щоб не зашкодити Пласту, адже його сакральність – в тих недоторканних і фундаментальних засадах. Це не стільки для Пласту, як для суспільства. Пласт має бути рушієм. Такі організації мають набирати ще більшої ваги, особливо там, де це потрібно, там, де люди з цим не знайомі. Просто треба знайомити, показувати, інформувати.
Зміни в Пласті
Сьогодні змінюється сприйняття певних питань в суспільстві – Пласт повинен навчитися на них відповідати.
Що заважає Пласту розвиватися швидше? Одним зі стримуючих факторів є кількість виховників (волонтерів, що займаються з групою дітей – Р.Т.). Усе робиться волонтерським внеском. Але наскільки сьогодні це є релевантно відповідно до тих умов, що є на ринку дитячої зайнятості? Для батьків абсолютно нормальним є заплатити якусь певну кількість грошей за заняття, за місяць. Велика дискусія має відбутися всередині Пласту. Дуже правильно, коли людина віддає частину свого ресурсу, присвячуючи виховницькій діяльності свій час, свою енергію. Це засвідчує її вірність організації, проте часом люди фізично не мають часу для цього через власну роботу. Можливо, людина була б кориснішою Пласту, якби мала цю діяльність як основне місце роботи.
Про виховництво
Я вважаю, що треба шукати комфортну модель. За часів мого дитинства всі гуртки в дитячих центрах були безкоштовними – це було нормально. Та сьогодні, якщо ти приходиш і в тебе не беруть гроші за заняття твоєї дитини, то ти шукаєш, де тут обман, що тут не так. Трішки змінилось середовище і треба змінюватись відповідно до нього. Але для того, щоб це відбулося, щоб ця модель стала прийнятною в Пласті, має відбутись певна дискусія всередині організації. Це має бути виважене внутрішнє рішення. Один із найважливіших ресурсів, які в нас є – це час. Ним не можна не дорожити. Виховницька діяльність – це цілий комплекс, який ти маєш організувати. Це велика робота.
Ті виховники, з якими я зустрічалася, цілком вмотивовані. Пласт – це частина їхнього життя. Я сама мала викладацький досвід, тож впевнено скажу: діти, в яких горять очі, які біжать до тебе – найкраща мотивація.
Залучення нових людей до Пласту
Треба бути більш публічними: показувати свої здобутки і не соромитися цього. Пишатися тими пластунами, котрі є, були і будуть в майбутньому. Сьогодні величезна кількість пластунів є успішними у різних середовищах. Треба розказувати їхні історії. Це має бути таким надихаючим, мотивуючим моментом.
Як залучити нових партнерів?
По-перше, шукати людей, організацій, які з Пластом на одному ціннісному рівні, як-от в нас склалося. Я розумію, що це більш виняток із правил.
По-друге, бути відкритими і показувати результативність. Тут у мене самої питання до того, як вимірювати результативність діяльності Пласту: чи то в залученні нових дітей, чи у відкритих нових осередках. Моя думка: треба показувати все, що є – всі здобутки в усіх напрямках. Має бути показано не лише діяльність зовнішню, а й внутрішню.
Пласту треба бути на слуху, і постійно шукати партнерів, організації, з якими варто співпрацювати. Ніколи не можна зупинятися. Пласт має бути одним із рупорів патріотичних програм і взагалі програм виховання молоді.
Спілкувався Роман Тимоцко