З гірким сумом повідомляємо, що 29 грудня 2013 р. Б., у віці 20 років, відійшла на Вічну Ватру голова СПС Станиці Чернівці, вихованка куреня УПЮ ч.74, надзвичайно світла і сонячна людина, добра подруга, чудова сестра і дочка своїх батьків ст. пл. Іванка Андрюк, Гр.
Цю юну дівчинку, чиє життя обірвалось так трагічно, завжди переповнювали мільйон ідей та незбориме бажання і наснага їх втілювати. У всьому і завжди найкраща, вона дуже відповідально і сумлінно ставилась до всього, за що бралась і завжди виконувала всі, взяті на себе зобов’язання тільки найкращим чином.
Іванка народилася у смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області 16 січня 1993 року. До свого 21-ліття не дожила всього декілька тижнів.
Навчалася у Берегометській ЗОШ №2 та у Чернівецькому філософсько-правовому ліцеї №2, який закінчила з золотою медаллю. Опісля навчалася на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьовича на спеціальності «Політологія». Була активним учасником громадського та студентського життя Чернівців.
До Пласту приєдналася у жовтні 2009 року. Пластову Присягу склала на Святі Весни Станиці Чернівці 8 травня 2011 року. Юнакувала у гуртку ч.2 «Навіжені Лісниці» куреня УПЮ ч.74 ім. Ірини Вільде. Після досягнення повноліття та переходу до УСП виявила бажання передати свій досвід та знання молодшим і стала виховницею гуртка «Ластівки» в своєму рідному курені. Парелельно була активним членом проводу курінних таборів, станичних акцій, діловодом СПС Станиці Чернівці. З 2013 року стала дійсним членом Пласту. Того ж року у квітні зголосилась до пластового куреня УСП ч.4 «Ті, що греблі рвуть». На останньому ЗЗС Чернівців у вересні 2013 року одноголосно обрана головою СПС Станиці Чернівці.
Трагічна смерть Іванки це неймовірно тяжка втрата для всіх, хто її знав і любив. Неможливо описати словами той розпач, який охоплює рідних, близьких та друзів.
Разом з ними оплакує також станиця, оплакує рідний 74 курінь, оплакує осиротілий гурток «Ластівки», оплакують подруги по куреню УСП/УПС у всіх куточках світу. Це є також непоправна втрата для всього Пласту, як організації та для всього українського суспільства, бо Іванка Андрюк мала б стати однією з тих, хто веде нашу організацію та нашу державу вперед, незмінно сповняючи настанови Пластової Присяги.
Іванко, сьогодні Ти сидиш біля Вічної Ватри, Ти приєдналась до когорти тих, кого Пласт пам’ятає і пам’ятатиме завжди. Своїм коротким, але сповненим добрих діл життям Ти є непохитним прикладом для нас усіх. Пам’ять про Тебе житиме в наших серцях вічно! Спочивай з Богом, подруго станична! Сильно! Красно! Обережно! Бистро!