За один стіл, за два, навіть за три столи
Сядьмо, панове громадо, бо треба більш, як коли!
Посідаймо і радьмо, як зустріти добу,
Що позве нас не нині, то завтра на страшну боротьбу.
Посідаймо і радьмо, не як здобути, а бути.
Багато в нас голосних, а слуханих — не чути.
Покладім на столах не кулаки — серця.
Треба ж, панове громадо, в дечім дійти до кінця і
Ми, хоч правда в чімсь є, „не звучить по-моєму!"/
І блукаєм, шукаєм доріг до Вифлеєму ...
Великий Скоморох
Лицарства Залізної Остроги
Роман Купчинський
"В Різдво", 1936 р.Б.