Коли ми говоримо про Пласт, то чомусь одразу уявляємо собі підлітка, дівчину або хлопця, в однострої, з наплічником на фоні наметового табору, що вміє розпалити одним сірником вогнище. Але у це уявлення не зовсім вписується не менш важливий за юнацтво Улад пластунів новаків. Новацтво є не менш захопливим і можливо навіть важливішим етапом виховання в Пласті. Що таке новацтво, які його особливості, як і при яких умовах виникав цей улад, з якими проблемами і складнощами зіштовхуються виховники та які плани і завдання собі ставлять. Сьогодні на усі ці питання будемо шукати відповіді в розмові зі ст. пл. гетьм. вірл. Ольгою Герус, ЧоК, Крайовою Булавною УПН 2010-13 роках, а сьогодні членом КПР, відповідальною за фінанси.
Привіт Олю, хотілось би присвятити нашу розмову темі історії новацтва та особливостям цього уладу. Тому перше питання: як був створений та розвивався улад?
Наймолодші діти у Пласті з’явилися буквально одразу, коли з’явився Пласт у Львові. При товаристві «Січ» діяло відділення, яке називалось «Соколята». Визначним етапом був повоєнний час, тоді використали тему «Мауглі», придумали навіть проби, які називались дуже смішно: «бистронога лань», «гострий нюх», «швидкий зір»... Зараз в новацтві зробили вмілості за назвами цих проб, дуже смішно і дітям це подобається.
Та все ж найбільшого розвитку робота з молодшими дітьми набула після Другої світової війни, коли Пласт емігрував в табори переселених осіб. Там був неймовірний чоловік Теодосій Самотулка. Його дуже хвилювало, що діти втрачають знання про Україну, але він розумів, що маленьким дітям розповідати історію України в формі уроків буде дуже нудно. Так він придумав цікаву ідею, яку ми використовуємо і зараз - історичні ігрові комплекси. Це та річ, що є в новацтві і зовсім немає в юнацтві. Придумавши цю ідею, він заклав принцип, що вся робота з новацтвом повинна базуватись на грі.
Тоді пластуни і створили три проби зі страшно смішними назвами: жовтодзьоб, юне орля і орля. Якщо ти спитаєш у середньостатистичного пластуна, які проби є в новацтві то вони скажуть тобі оці смішні назви, хоча насправді вже десять років як ми змінили назви. Створювались ці проби скоріше під вимоги життя українців за кордоном, головною ідеєю яких було консервувати українство як таке.
Наступний етап розвитку новацтва можна вважати був років десять тому. Коли ці проби прийшли в Україну ми задались питанням, що це не є такими актуальними для нас. Тоді Марічка Артиш, Оля Свідзинська, Ярина Яцун, Марта Мадич зібрались в таку організаційну групу і переробили ці проби. Вони створили дуже гарну систему, яка діє зараз. Діти 5 років в новацтві і на кожен рік у нас є проби, котрі називаються дуже просто: орля, сильне орля, красне орля, обережне орля, бистре орля. Так виходить ніби «СКОБ». Але в новацтві ти здаєш ту пробу яка відповідає твоєму вікові. Якщо дитина прийшла в новацтво в 9 років то вона здає пробу, що відповідає її вікові, бо вони на стільки ускладненні, що вже включають в себе усі попередні проби.
Які є особливості програми виховання в новацтві сьогодні?
В Пласті побутує думка, що з дітьми в новацтві тільки те і роблять, що бавляться і панькаються… Хоча насправді ці всі діти дуже серйозно ставляться до усіх пластових речей і дуже цікаво вчаться. Насправді все передається через гру, бо так легше за все дітей чомусь навчити аби вони засвоїли знання. Відповідно усі новацькі заняття будуються наскрізною темою. Наприклад, у нас є точка в пробі «Дізнайся про сторони світу і вмій показати їх на компасі». Але ми не будемо розказувати: «От діти є компас, от діти є карта, північ це туди, захід це туди», - це все буде проходити в формі казки. Наприклад, ми з дітьми будемо уявляти, що ми летимо на повітряній кулі, крісла ставимо колом, опиняємось ніби в корзині повітряної кулі, на дошці малюємо карту світу і кажемо: «Зараз ми з вам летимо зі Львова в Єгипет, де будемо дивитись на перше з семи чудес світу, на піраміди, - малюємо на дошці компас і питаємо: в яку сторону нам треба летіти? -Діти: На південь!». А в процесі вони ще в щось бавляться, дивляться на усі ці піраміди, виховник їм розказує щось про це. А з Єгипту вони летять у Висячі Сади Семіраміди в Месопотамії, і вони по карті дивляться куди їм треба летіти і так далі… Таким чином будуються будь-які пластові сходини, навіть, коли ми розказуємо про якісь дуже серйозні пластові речі, наприклад, пластовий закон, ми все-одно це передаємо через гру. Ще одна цікава річ, на відміну від юнацьких куренів, що мають патронів, новацькі гнізда мають казкові назви. Наприклад гніздо, в якому я гніздова називаються «Мандрівники сонячного ранку». Наша легенда пов'язана з мандрами і всі наші сходини пов'язані з тематикою мандрів.
Які є у новацтва складнощі, труднощі, можливо, проблеми сьогодні?
Проблеми є. Їх достатньо багато, перше за все, нас дуже мало. Нас тобто новацьких виховників і новацтва загалом. Особливо мало порівняно з юнацтвом. Я особисто мрію, що у нас буде система як в діаспорі, там дуже мало дітей приходить у Пласт в юнацькому віці, діти починають з новацтва і вони проходять усі ланцюжки пластового виховання. І це напевно те, що ми намагались прописати в «Стратегію Пласту», щоб кожен юнацький курінь взяв собі під опіку новацьке гніздо. Це могло б стати для куреня наче довгострокова інвестиція, сьогодні вони «віддають» одного юнака якому 15-16 років а за 4-5 років мають цілий сформований новацький рій, що готовий перейти в юнацтво і стати повноцінним гуртком.
Дехто нам каже, що ми замало інформуємо пластунів про себе, напевно це і утворює другу проблему – це міфи, міфи про новацтво. О, це типу «їм треба шмарклі витирати» або «що це дуже важко». Насправді це не те, що складно - це відповідально, але пластун повинен ставитись відповідально до будь якої справи, чи то він займається з юнаками, бо це теж дуже складно, чи новаками. Але коли ти береш з собою в гори 14-ти річних юнаків, ти себе почуваєш більш спокійним, а якщо ти їдеш з 6-річними новаками то ніби, як відчуваєш більшу відповідальність
Розкажи які завдання ставляться перед новацьким виховником?
Мені колись розказала новацька виховниця, коли я була юначкою: діти, поки малі, вони в себе все вбирають як губка. Тож головне завдання виховника зацікавити дітей у великій кількості речей. Усі думають, що ми розповідаємо їм казки ледве не до 11 років, це не так. Реально казки вони можуть слухати в віці 6-7 років, далі їм стає не цікаво, тож треба їм придумувати цікаві пригоди та інтерактивні історії в яких вони зможуть брати участь, і треба щоб вони розвивали їх в різних напрямках.
За що я ще страшенно люблю новацтво: воно тебе виховує як людину, ти стаєш таким міні суперменом, ти завжди повинна знати на порядок більше ніж вони, а вони як маленькі дитячі енциклопедії, вони вже дуже багато знають. Тож ти мусиш весь час щось читати, читати дитячі книжки, щоб бути в курсі, про що вони говорять, треба бути в темі, бо по-іншому у тебе не вийде тримати авторитет. Або наприклад, я боюся павуків, а поруч з дітьми я не боюсь нічого. І от уявіть я чую з будиночку крик: «Тарган!!!», - я заходжу і бачу величезного жука, я беру себе в руки, беру жука в руки і виношу його на вулицю, кажу, що це лісовий жук, випускаю його і роблю так «ФУХ!!!». Насправді я б ніколи в житті не взяла б його в руки, але коли ти з дітьми, ти не можеш мати ніякого страху, ти стаєш таким собі «суперменом», мусиш вміти багато усього і побороти усі свої страхи.
Розкажи про перехід з новацтва в юнацтво: чи усі переходять, а якщо ні, то чому? В чому проблема?
Переходять усі, але залишаються не усі. На етапі переходу відсіюється до 20 відсотків. Коли я була новацькою виховницею, я чітко знала усіх дітей, які не залишаться в Пласті, це видно як по дітях так і по батьках. Буває, батьки забирають, буває таке, що по дитині добре видно що вона не для Пласту: до 12 років, якось ще не має поділу на субкультури, а от коли діти підростають, стає чітко видно, що та чи інша дитина не приживеться в Пласті.
Але найбільшим переломним етапом є курінний табір і тут все дуже залежить від того як новацький виховник буде працювати з юнацьким, наскільки останній зможе здобути авторитет. Уяви, ти 5 років працюєш з дітьми, вони на тебе рівняються, ти для них реальний авторитет і тут приходить якийсь новий чувак, який каже: «Ну всьо, тепер я ваш начальник, будете слухатись мене». А вони вже є сформованою бандою. Юнацькому виховнику треба мати дуже сильну харизму, щоб до них влитись і це відбувається поступово. В новацькому таборі програма побудована на грі, і всі речі стають дуже важливими. Я завжди кажу юнацьким виховникам: якби ви придумували собі такі легенди, вас би на руках носили, бо дітям це справді цікаво. Тому дуже важливо аби перший табір мав круту легенду.
Чому варто Пласту вкладати зусилля і ресурси у розвиток новацтва?
Ідея Пласту: виховання свідомих громадян, а їх варто виховувати в будь-якому віці. Я дуже довго думала, що мої новацькі сходини нічого не дають. І от на батьківських зборах, а це дуже щирі вийшли збори, батьки нарешті почали зі мною говорити відверто, і розказували що змінилось в їхніх дітях, поки вони в Пласті. Одна мама говорить, що дочка була дуже сором'язлива, але після Пласту вона почала вчити дітей на перерві бавитись в пластові ігри, вчить співати пластових пісень і тепер усі до неї. Мені здається, що ці діти, які зможуть бути лідерами від самого малечку, зможуть ними бути завжди. А виховуючи дітей змалечку ти виховуєш в них почуття справедливості, яке в цьому віці у них особливо загострене. Вони тебе зрівняють з землею, якщо десь, щось було нечесно.
Які кроки було б важливо робити для розвитку новацтва сьогодні?
Кожному юнацькому виховнику треба подивитись на свій юнацький гурток і вирішити: ага от оцей дуже свідомий хлопець чи дівчина, має почуття гумору і такий вигадник з нього буде новацький виховник, а от цей теж має добру пластову поставу, але не має дуже велику фантазію то з нього буде юнацький виховник. Тобто кожен має налаштовувати з самого початку, що з вас має вийти два новацьких виховники і два юнацьких виховники, то тоді воно б працювало значно краще. Я бачу наскільки це круто в тому курені, в якому я була юначкою, і куди йдуть усі діти з мого новацького гнізда. Вони один одного знають, вони спілкуються з новацтва і їм не страшно йти в юнацтво, бо вони знають, що їх там вже чекають друзі. Ця ж система забезпечить новацтво виховниками, бо у Львові наприклад буває черга до 100 людей в новацтво через те, що є брак виховників. Також дуже важливо є в будь-якій станиці створити середовище виховників, які будуть залучати туди ще нових виховників, а вони вже набиратимуть собі рої.
Спілкувався Антон Голобородько
Довідка:
Ст. пл. гетьм. вірл. Ольгою Герус народилась у Львові 1985 року. Випускниця університету "Львівська політехніка" магістр обліку і аудиту, Працює в компанії "Нестле Бізнес Сервіс".
В Пласті із 1997 року, з квітня 2004 і до сьогодні челен курінь УСП: ч. 7 "Чота Крилатих".2004 – 2006 Референт УПН в станиці Львів, 2007-2008 – голова СПР в станиці Львів, 2004-2009 – член крайової булави УПН, 2010-2013 – крайова булавна УПН, з березня 2013 член КПР, відповідальна за фінанси.