Минулими вихідними 29-30 березня, к. ч. 22 відсвяткував 133 річницю від дня народження своєї патронеси – народної учительки та поетеси Марійки Підгірянки. Кожна мандрівка Підгірянок починається зі слів «Ой, я забула ….(казанок, дощовик, намет, документи, гроші…)» або зі дзвінка за одну хвилину до відправлення поїзда «Я проспала!!!», і ця мандрівка не стала винятком. Але дякуючи подрузі Лесі, усі проблеми були вирішені, та усі юначки, котрі планували їхати до Львова, встигли на поїзд, так як він спізнився на пів години.
Святкування розпочалось з висадження Кадрою Виховників куреня символічних білих та фіолетових квітів на могилі Марії Омелянівни та прибирання прилеглої території. Уже традиційно, на місці останнього спочинку поетеси курінь проводить важливі церемоніали, цього разу відбулося переведення до лав УСП пл. вірл. Марічки Чабан та пл. розв. Софії Грищенко. Було пролито чимало сліз, проте це були сльози щастя, адже перед дівчатами відкриваються нові дороги, цілі та враження, бо «Кожний фініш це по суті старт» і вони завжди будуть з 22-гим у серці.
Далі ми попрямували на Високий Замок, де для усіх відкрився неймовірний краєвид і тепер Підгірянки мають казкові фотографії у курінному архіві. :) Спустившись ближче до центральної частини міста на нас уже очікував сюрприз від Андрія Пивоварчука, який радо зголосився розбавити наше дівоче товариство. Вдосталь нагулявшись ми вирушили додому але і тут нас очікував сюрприз, проте цього разу не надто приємний, тому що їхати нам довелось при температурі близько +40 у «Таджикістані». Але попри це, ми провели прекрасно час та уже плануємо наступну мандрівку до славетного міста Лева!
Особливо потішив дівчаток подарунок від львівського пластуна Андрія Пивоварчука. Друг підготував для Підгірянок слеклайн.