Триває сьомий день пластування – бурлакування.
Позаду мандрівка з дощами, піснями, дикими гуцулами, сонцем, чудовими краєвидами та все новими незвіданими місцями.
А поки рутина поглинає все більше і більше людей 20 супер-активних юнаків та юначок з цілої України, а також – 12 осіб з проводу, враховуючи інструкторів та виховників, заліковують свої протерті ноги «цілющими зіллями», та вже покоряють нові скельні маршрути.
Вчора, нарешті Сепику та Мисаку вдалось розвеселити всіх учасників бурлацькими кричалками та піснями. Діло йшло про селище Вижниця, де починався табір; про перевал Німчич, печеру Довбуша та Протятий камінь, тоді все було так легко і просто; про Писаний камінь де ми тонули в молоці-тумані, промокли на ніц, а потім, сушачи, поспалювали половину речей; про скелі Довбуша на Сокільському хребті, де і почався другий етап таборування – скелі.
А заки ми пролазимо все нові маршрути, Бурлацький в особах коменданта ст.пл.вірл. Галини Стрипи,Бунт; Льоліка і Боліка, Журналіста Ласіна, Ніки Нінаш, Барбі та решта двіжинок, шлють Вам вітання!
Оп, давай, давай!
Оп, давай, давай
На Бурлацькому качай!