16 - 17 серпня на околицях села Грушківці та Хомутинці, дватцятеро калинівських пластунів, юнаків та юначок здійснили невеличку мандрівку з ночівлею, організатором якої була подруга Спалах – Яглінська Євгенія.
Йшли пластуни 6 км полем, пилом, асфальтом, щебнем, доріжкою в кукурудзяному полі, йшли й серед соняхів. І нарешті дістались до скелі, де й відбували свою першу мандрівку. Учасники мали можливість прослухати 2 гутірки по медицині, від друга Мамая, та «ПЛАСТ – Велика Гра» від подруги Спалах. Було вдосталь часу на ігри, які з радістю провела подруга Свиста. День минув швидко. Після смачної вечері усі учасники мандрівки зібрались біля ВАТРИ, де ділились своїми враженнями за день, співали пісень, грали веселі ігри та чаювали.
Настала ніч й заснули всі, лиш стійкові там стійкували…
Ніч церемоніалів – чарівна ніч. На скелі трапилася дивна річ…
Двох юначок іменували, й пластунками прихильницями їх прозвали.
На них споглядали місяць та зорі, спів цвіркунів було чути надворі.
І знову, як в казці, поснули усі. Містечко наметів стояло в красі…
Вставання. Руханка. Ситний сніданок. Так пластуни зустріли той ранок.
Після, юначки та юнаки, стежками поета почали іти.
Камінь Руданського, озера та ліс – не обійшлося без захвату й сліз.
Далі в музей усі поспішали, багато нового про Степана дізнались.
Оксана Петрівна, вдячні за час, будем пам’ятати про спадок від Вас.
Світлини робили – як радо то було, усе село про ПЛАСТ наш почуло.
Дорога додому дзвінкою здалася, бо пластова пісня довкола лилася…
Удома нас радо чекали відзначки – були всі щасливі: юнаки та юначки!
Не раз ще згадаєм ті краєвиди, дружні усмішки, пластову родину.
Дякуєм Богу за силу й терпіння! Ми – ПЛАСТУНИ – нове покоління!
Допис робили:
ім.пл.уч. Ковальська Діана
вірш – ст.пл. прих. Яглінська Євгенія