23 липня цього року почався юнацький мандрівний пластовий табір «Волинь козацька-2014».
Кілька останніх років доброю традицією Донецького Пласту стали мандрівні юнацькі табори по тих місцях України, які мають вагоме історичне й духовне значення для свідомості нашого народу. Вже виробилися й постійні маршрути, по яких пройшло вже кілька поколінь пластунів. Щораз з’являються і нові, які розширюють світогляд і відчуття нових українців.
Одним з таких нових маршрутів, який був запланований на це літо, стала Волинь, власне середохрестя кількох областей (Волинської, Рівненської, Тернопільської). Оскільки більшість об’єктів, які намічалося відвідати, були пов’язані з козаччиною, то й табір отримав назву «Волинь козацька», хоча познайомитись довелося не тільки з тією добою і не тільки з Волинню.
Не все те, що заплановано, йде за планом. Внаслідок бойових дій, які відбуваються на Донбасі проти російських найманців, всі таборовики виїхали з Донецька задовго до початку табору і тимчасово перебували в різних областях України – в Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Одеській, тому точкою збору учасників табору – пластунів з Донецька і Авдіївки – стала столиця нашої держави – Київ. Точкою збору і водночас місцем відкриття табору, і першим пунктом таборування. Донецькі пластуни відвідали музей Тараса Шевченка у Києві, побули на Майдані, піднялися по вулиці Інститутській, де вшанували пам’ять героїв Небесної Сотні.
А далі було місто Дубно у Рівненській області, знайомство з Дубенським замком, його історією та експозиціями. Особливо вразив Дубенський форт, зовнішні споруди якого нагадували містичні руїни з європейського Середньовіччя, а підземелля моторошно волало про російсько-комуністичні в’язниці і жахіття масового знищення людей (нерозкритого тут і досі – російський уряд подовжив статус секретності щодо детального плану підземних споруд форту, а тому передача цих схем українській стороні знову була відкладена. Мабуть, росіянам є що приховувати, бо консервація кількох підземних поверхів відбулася ще 75 років тому). У Кременці Тернопільської області таборували у затишній місцині біля українського православного монастиря, відвідували музеї і Замкову гору, на яку дерлися по крутій стежині, що давало наочне і відчутне уявлення про важкий козацький штурм цієї твердині. Далі грали шахову партію великими вирізьбленими фігурами у замку Любарта, у Луцьку, і дізнавалися про історію цього міста. Три дні пробули у селі Пляшева, що під Берестечком, де відвідували і музей, присвячений Берестецькій битві 1651 року, і Свято-Георгіївський монастир, збудований у пам’ять полеглих козаків і селян. Останньою запланованою точкою у маршруті нашого табору стала Львівщина – замок та розписаний в українському стилі храм у Жовкві, відвідування василіянського монастиря у Крехові і, звичайно ж, вишуканий Львів.
Але мандрівний табір - це не тільки оглядини історичних місць, а й спілкування з людьми, які живуть у цих місцях: зустріч з мером міста Дубно, соціологічне експрес-опитування дубенчан: «Які нематеріальні чинники надихають вас на проживання саме в цьому місті?»; спільні молитви у монастирях; зустріч з давніми і знайомство з новими друзями у Львові з пластових куренів «Княгині», «Тисовці» і «Чорноморці»; волонтерська праця у швейній майстерні на користь українського війська і екологічна акція у парку Небесної Сотні.
Роз’їжджатися довелося знову порізно – кількох дітей батьки забрали у Києві, а більшість таборовиків поверталась на Донеччину. Проте за час нашої відсутності ситуація у Донецьку та Авдіївці значно погіршилась – почалися активні бойові дії за ці міста, сепаратисти зробили свій режим жорсткішим і жорстокішим. Повернення додому стало небезпечним. За телефонічною домовленістю з батьками табір розташувався у безпечному місці, і на даний час половина учасників продовжує таборувати – змоги повернутися з табору поки що немає.
Фотографії можна переглянути тут.
19 серпня 2014 року
Пластун-сеньйор о. Олександр Воловенко