Quantcast
Channel: Cтрічка новин Пластового порталу
Viewing all 2688 articles
Browse latest View live

ЗМІ про табір "Мамай-2013", який відбувався на Полтавщині

$
0
0

У сосновому лісі поблизу Нових Санжар розташувався міжобласний наметовий табір "Мамай-2013". 

Уже традиційно його щороку влаштовує національна скаутська організація (НСОУ) "Пласт". У таборі близько 50 підлітків із Полтавської, Запорізької, Харківської та Сумської областей. 

Навчити молодь давати собі раду у найрізноманітніших ситуаціях, любити природу, розвинути лідерські якості та загалом виховати патріотичного й активного члена суспільства – головна мета пластових таборів. Пластуни мешкають у лісі, без телевізора, комп’ютера та інших благ цивілізації. Виховання здійснюється за козацькими традиціями, оскільки саме козацька тематика є притаманною для Центральної України, та й саме слово "пластун" означає "козак-розвідник". Звідси й назва табору, присвячена Мамаю - узагальненому образу українців в часи Козаччини, легендарному українському козаку-характернику, який боровся за правду і карав кривдників.

"Ми беремо здобутки наших предків і у доступній цікавій формі передаємо сучасній молоді", - каже член правління з молодіжних питань Полтавської обласної організації партії "За Україну!", організатор і комендант табору, регіональний представник НСОУ "Пласт" Євген Янкевич. 

пласт2

Головне гасло НСОУ "Пласт" - "Бог і Україна!". Тож, потурбувалися організатори й про духовне й патріотичне виховання: лекції з православного катехізису та з історії України  читав студент Київської духовної семінарії Михайло Лівіцький, який також є бунчужним табору "Мамай-2013". Увечері – пісні біля ватри, майстер-класи із виготовлення оригінальних поробок та інтелектуальні ігри. 


ЗМІ про курінні табори Донецької округи

$
0
0
Донецькі пластуни побачили обрії мрій в пралісах Бразилії

Завершилися юнацькі курінні табори Донецької округи Пласту. Біля сорока хлопців і дівчат з Донецька, Краматорська, Авдіївки та Слов'янська десять днів таборували біля відомого містечка Опішня, на Полтавщині, повідомляє прес-служба донецького Пласту.

Дівочий табір "Обрії мрій" об'єднував пластунок підготовчого куреня ім.Христини Ковч. Хлоп'ячий табір "В пралісах Бразилії" складався з юнаків 65 куреня ім.Петра Франка (назва табору була обрана за назвою пригодницької повісті, яку написав цей відомий пластун, син Івана Франка).

Опішня вважається центром гончарного мистецтва в Україні. Тож донеччани з цікавістю знайомилися з різноманітними експонатами Музею гончарного мистецтва, з родинними музеями гончарних династій, а також й самі отримали перші навички в цьому ремеслі, витворюючи з глини миски та фігурки на майстер-класах.

А ще Полтавщина є батьківщиною відомого українського і російського письменника Миколи Гоголя. Тому кілька екскурсій-мандрівок таборовики присвятили Гоголівським місцям.

І звичайно, було життя в природі, серед підліску, з щоденною купіллю у річці Ворскла, гартуванням сонцем і водою, святкуванням народного свята Івана Купала. Цікавим було і спілкування з місцевими мешканцями, яке дозволило їм по-новому подивитися на донеччан.

Пропаганда здорового способу життя, долучення до мистецьких здобутків українського народу стало можливим завдяки чуйності і підтримки багатьох людей, зокрема і за сприянням 1-го пластового куреня УПС ім. О. і С. Тисовських, 26-го пластового куреня УПС "Княгині" і пластунки-сеньйорки Ляриси Музички.

Фото: picasaweb.google.com

Портал новин Донеччини


Пластуни Донецької області таборували на Полтавщині

«Не можуть вони бути з Донецька» - так місцеві жителі реагували на пластунів Донеччини, які таборували протягом 10 днів на Полтавщині.

 В рамках програми «Обрій мрій» табори для пластунів Донецької області відбулися з 5 по 15 липня поблизу смт. Опішня Полтавської області – «столиці» українського гончарного промислу.

 Місце для таборів було обрано спеціально для того, щоб ознайомитися з традиційним українським гончарством, а також з краєзнавчою метою. Табори розташувалися на лівому березі річки Ворскла.

 Власне біля річки відбулося спільне святкування Івана Купала, яке привернуло увагу місцевих жителів, які відпочивали на пляжі. Пізніше пластуни також дивували відпочиваючих ранковими руханками і вечірніми співами на ватрі.

Окрім відвідування музею гончарства, садиби-музею Гоголя, майстер-класів з ліплення, хлопці з куреня Петра Франка за час табору встигли також попрактикуватися у куховаренні (варто сказати, що табір не тільки жодного разу не лишився голодним, але й тепер маємо в курені кількох визнаних кухарів), позмагатися у вмінні ходити на слеклайні, збудувати кілька таборових споруд, провести таборовий TedX, познайомитися з цікавими сторінками із життя патрона куреня.

Програма табору відповідала також і зацікавленням засновника Пласту Петра Франка, іменем якого названо курніь хлопців у Краматорську – щодня юнаки мали не менше 2 годин занять спортом і руханки. Хоча більш популярними були спільні точки програми з дівочим куренем – екскурсії, деякі спортивні ігри і змаги, і звичайно спільні ватри.

У передостанні ж дні хлопці пішли у мандрівку вздовж Ворскли до Більського городища – залишку скіфських земляних укріплень-валів. Піша мандрівка стала певним тестом-випробуванням нового маркованого вело-маршруту, який активісти Опішного якраз урочисто відкривали у передостанній день нашого табору. Варто зазначити, що місце для табору було віднайдене завдяки одному з них – місцевому організатору зеленого туризму і власника садиби «Старий хутір» Олександрові Куденцю.

 Пластуни Донеччини дякують за сприяння колишньому голові сільради Володимиру Миколайовичу Степаненку, завдяки допомозі якого було вирішено багато організаційних питань. Проект відбувся за часткової фінансової підтримки Управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації.

Зіньків

Народний депутат Леся Оробець відіслала 2.5-річну доньку до пластового табору

$
0
0

ТСН


Депутатка від "Батьківщини" Леся Оробець зізналася, що не дуже вміє готувати всілякі делікатеси. Мабуть, через це, за її словами, вона і пішла у політику.

Жінка заявила, що не проміняє свою діяльність на заняття родиною, а своїх маленьких доньок, молодшій з яких всього лише 2,5 роки, вона сміливо відряджає до табору.

Про це Леся розповіла Катерині Осадчій у програмі "Світське життя".

Оробець завітала на прийом французького посла у день взяття Бастилії та зізналася, що буває у Парижі 8 разів на рік.

"Заздріть – 8 разів на рік, але виключно по роботі. Я член Парламентської асамблеї Ради Європи і 8 разів на рік змушена їздити до Страсбурга, відповідно через Париж", - сказала депутатка.

На запитання, чи вміє вона готувати французькі страви, Леся зазначила:

"Якщо паштет або майонез зійде за французьку страву, то в цьому розберуся, а у всьому іншому – вибачайте, це не моя сила, напевно, тому пішла в політику, що, сорі, на французькій кухні не знаюся".

 Оробець літає в Париж 8 разів на рік

Як відомо, після політичного тиску Оробець довелося відіслати чоловіка жити закордон. Тому вже місяць подружжя спілкується у мережі.

"Я, на жаль, не можу сказати, де він зараз мешкає, тому що практика показує - щойно ти говориш де він, і тут же наше посольство втручається в те, щоб опаскудити моє та його ім’я. Я цього б не хотіла. Але бачуся я з ним часто, благо, є Скайп, є ще декілька програм, які дають можливість регулярно бачитися хоча б в он-лайні, якось так", - розповіла Оробець.

На зауваження про те, що, можливо, варто було б піти з політики заради родини, депутатка відповіла:

"Якщо коротко, то в Одесі відповідають на подібне запитання : Не дочекаєтесь".

 Вже місяць чоловік Лесі живе в іншій країні

Відомо, що 31-річна Леся має двох доньок. Матуся не боїться відсилати дівчаток у пластунський табір. Так, минулого року молодша донька депутатки у 1,5-річному віці вперше відпочивала далеко від батьків.

"Мої двоє щойно повернулися з пластунського табору. І я не знаю, який закордон був би крутішим, серйозно. Вони приїхали, щебечачи ще краще українською, співаючи пісень, вивчаючи віршики, у них купа нових друзів, які живуть поруч тут в Києві і говорять їхньою рідною українською. Я не знаю, чи усе це можна знайти закордоном", - зауважила Леся.

 Доньки Оробець відпочили у пластунському таборі
Tablo ID

Тарас Зень: "У нас є дві проблеми: ми самі та імперіалістична російська влада"

$
0
0

Тарас Зень – відомий пластун, який з 2006 по 2008 роки очолював Пласт в Івано-Франківську і донині живе за його принципами. Він один з небагатьох, хто попри складнощі бюрократичної системи робить чимало громадських акцій та втілює в життя здавалось би неймовірні проекти. Він молодий, освічений та відвертий. Не боїться гострих висловлювань та запальних дискусій, адже має, як кажуть, «велике серце», сповнене патріотизму, національного духу та любові до України. 

Спеціально для тижневика «Коломийські ВІСТИ» Тарас Зень розповів про своє бачення незалежності та розвитку України. З ним можна погоджуватись, можна критикувати, але найкраще – прочитати і осмислити.

– Тарасе, оскільки зустрічаємося у дні, коли Україна відзначає річницю прийняття Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності, відповідно і перше запитання. Як ставишся до цих дат?

– Я чимало чув про прийняття декларації, але чув не про події у Верховній Раді, а про події в пластовому таборі, який проходив на теренах Івано-Франківщини. Коли по радіо оголосили про прийняття декларації, за словами одного з тодішніх організаторів табору Василя Іваночка, учасників табору охопило радісне відчуття піднесення та бажання поділитися важливою для України і українців новиною. Відразу ж під жовто-блакитними знаменами пластуни вирушили в найближче село, співаючи націоналістично-патріотичних пісень. Тобто я сприймаю ці факти саме через призму розповідей, але з іншого боку розумію, що це доволі формальна подія, яка передувала визначному дню в історії Української держави, а саме 24-му серпню – Дню Незалежності України.

- Як сьогодні оцінюєш незалежність з точки зору молодої людини?

- Я порівнюю спогади мого тата чи родичів. Тато належав до «Руху», брав участь у живому ланцюгу до Дня злуки, і я розумію, що тоді це все сприймалось набагато ідеалістичніше, ніж зараз. Тоді люди були сповнені ентузіазму і віри в майбутнє. Нині цього немає і насправді це добре, бо не варто ніколи і нічого ідеалізувати. Приємне відчуття піднесення в більшості випадків змінюється розчаруванням і тоді дуже боляче падати. Щось подібне сталося і з тим поколінням українців, які свого часу були серед перших у боротьбі за незалежність, адже здобуття суверенітету не принесло очікуваних змін та не виправдало сподівань більшості українців. Я за прагматичність, незалежність – це не просто воля та гарні слова, це рутинна робота, яку треба робити щодня. Якщо ти успішний і добре та якісно робиш свою справу, ти вже таким чином розбудовуєш свою державу, тобто не обов’язково бігати з прапором і кричати різні проукраїнські гасла, аби бути справжнім українцем. Патріотизм – це не гасла, це перш за все віддана праця заради майбутнього та прийдешніх поколінь.

– Ти – знаний пластун. Що тобі дав Пласт і чи відіграв він якусь роль у формуванні твого світогляду?

– Пласт дав дуже багато. Перш за все – безцінний досвід. Перші ґулі життєвих проблем я набив саме тут, вперше робив щось через «не можу». Шкільне життя не дає такого вишколу, як Пласт. По суті школа дає знання, а Пласт дає життєву науку. Штучні перешкоди, які є в Пласті, допомагають дітям ставати готовими до щоденного дорослого життя з труднощами та проблемами. Вчишся спілкуванню, комунікації, пізнаєш світ не з книжок чи інтернету, а на дотик. Все, що я сьогодні роблю, роблю під знаменами Пласту, адже саме тут я зріс і сформував свої життєві пріоритети. 

– А як сприймають тебе у суспільстві, твої друзі, знайомі?

– Більшість моїх друзів – це пластуни, а ті, хто не в Пласті, вже звикли до моїх випадкових привітань лівою рукою, до того, що я через життєві та й пластові погляди взагалі не вживаю алкоголю. Звичайно, хотілося б, щоб було більше свідомої патріотичної, освіченої молоді, але кожен має право на вибір, і це нормально.

– Демократія внесла свої корективи в розвиток суспільства. Наскільки, на твою думку, сьогодні серед молодого покоління розвинене почуття національної свідомості і патріотизму? Чи багато друзів готові до боротьби за українство?

– Важко говорити про аж такі глобальні речі і оцінювати рівень патріотизму серед молоді. Я думаю, що зараз не варто помирати за державу, треба робити так, щоб помирали наші недруги від немочі змагатись з українським духом. Я вважаю, що нам найбільше треба працювати інтелектуально. Як на мене, в українців є два найбільших вороги: це ми самі, а другий –імперіалістична Росія (не самі росіяни як люди, а російська влада загалом). Вони й далі мають імперіалістичні погляди і якщо вони зараз не можуть відновити кордони Радянського Союзу, то вони роблять все, аби бути присутніми тут інформаційно. Наприклад, «Русское радио» в таксі, яке кілька років тому з’явилося в Франківську, російська періодика, телебачення, продукція... Як на мене, то це імперіалістична експансія свого продукту, щоб якомога більше його тут насадити, але ще більша провина тут українців, адже ми самі дозволяємо нам це насаджувати. 

– Але ж це, як модно говорити, і є свобода вибору?

– Обирати можна коли є великий вибір, якщо ти включаєш телебачення, а там 40 україномовних каналів, дивишся в кіоску – а там 70% якісної української періодики... Тоді так. А зараз ми бачимо абсолютно зворотню картину. У нас в Україні сформована чимала пропозиція російськомовного продукту, і це показник роботи російської влади. Тобто російська влада дуже продумано і класно працює. Якби я був росіянином, то напевне тішився би такою владою, я маю на увазі ставленням до свого, патріотичністю до своєї держави і поширенням її культури, мови і традицій у світ.

– Тарасе, а чого ж бракує нам, аби так само самовіддано любити Україну?

– Виховання з дитинства. Якщо змалечку виховувати дітей на патріотичних засадах, то відповідно отримаємо результат у зрілому віці.

– На твою думку, хто має виховувати? 

– Насамперед мали б виховувати і вкладати в дитину любов до своєї країни батьки. Звичайно, не повинні залишатися поза увагою державні установи та громадські організації. Дуже важливу роль у розвитку дитини відіграє телебачення та вже у наш час інтернет, тому й чуємо від педагогів та психологів, наскільки важливо стежити за тим, що дивиться і читає дитина. На жаль, у наш час вихованню у дітей саме патріотизму та національної свідомості приділяють дуже мало уваги, і як на мене, даремно.

– Тарасе, невже ситуація настільки критична? Як вважаєш, з кожним роком в Україні відбувається занепад чи розвиток націоналізму?

– На щастя, є прогрес. Тобто розвиток є, але він дуже повільний, не такий швидкий, як би того хотілося. Наприклад, 2001 року в Києві за власними спогадами в окремих магазинах неадекватно сприймали українську мову, а тепер, якщо починаєш говорити українською, то переходять так само на українську. Я вважаю це прогресом. Зміни є, хоча й відбуваються поволі. Сподіваюся, що темп змін сповна компенсується їх якістю. В майбутнє треба дивитись з оптимізмом і головне – працювати заради результату, а не сидіти, склавши руки, і чекати, що хтось щось за нас зробить.

Коломийські вісти

Тарас Зень: "Ми знайшли найстаріше відео про Івано-Франківськ"

$
0
0

Cтарший пластун Івано-Франківської станиці, 27-річний громадський активіст Тарас Зень розповів UA Modna про знахідку найстарішого відомого досі відео Івано-Франківська, Пласт та плани на 2013 рік.

Тарасе, нещодавно ти організував показ найстарішого відомого нам відео про Івано-Франківськ. Про що це відео?

На 11-хвилиннному відео, знятому у 1944 році, показується Івано-Франківськ в той момент, коли в місто входять радянські війська. Кадри на відео – постановочні, солдати йшли спеціально на камеру, так як камера в ті часи вже була подією. Тим не менш, це все ж таки найстаріше відео, про яке ми знаємо.


А як ти взагалі дізнався про існування цього відео?

У 2012 році Пласт відзначив 100 років свого існування, і на честь цієї події почали зйомки фільму про Пласт у Станіславові, який, до речі, має от-от вийти. У фільмі нам потрібно було показати відеоряд довоєнних чи воєнних часів. Але, як виявилося, таких відео про Івано-Франківськ нема - найстаріше відео з Київського архіву датується 50-ми роками.

Мене це здивувало і я почав шукати інформацію в центральному відео-архіві України. І тут, зовсім випадково, від місцевого краєзнавця Івана Боднарева я довідався, що найстаріше таке відео, про існування якого ми знаємо, знаходиться у Московському архіві. Написали туди запит, вони вислали рахунок на 3800 грн. Вже почали організовувати збір коштів, аж ось інший історик розповів, що таке відео демонстрували в Івано-Франківську у 1994 році.

Знову почали рити-шукати, і довідались, що й справді - це відео таки є у нашому краєзнавчому музеї. Але на 35-міліметрових плівках, а у Франківську вже немає такого обладнання, на якому його можна було б показати. На студії Довженка відео оцифрували на спеціальному професійному обладнанні. Таким чином франківчани нарешті змогли переглянути його на презентації, яку ми організували, а окремі його фрагменти – тривалістю до хвилини – увійдуть до фільму про пласт.

Коли має вийти фільм про Пласт?

Фільм зараз монтується, і має вийти орієнтовно за кілька тижнів. Фільм триватиме близько 30 хвилин. Це, звісно, не буде Голівуд). Але все буде на досить хорошому рівні. Знімає франківський оператор Ігор Гурський. Думаю, що ми навіть видамо його дуже невеликим тиражем на дисках. Після презентації виставимо його в Інтернеті.

Тарасе, чим ти зараз займаєшся?

Вже майже пів року як працюю на ТРК «Вежа» дизайнером, а також організовую участь українських гуртів у зйомках в музичній програмі на цьому телебаченні.

У вільний від роботи час займаюсь пластовою діяльністю. В цій скаутській організації вже 11 років. Ще донедавна у Пласті був виховником, мав свій гурток і курінь. У 2006-2008 роках був головою Пласту у Франківську. Зараз від виховницьких справ вже відійшов. Мої вихованці самі виросли і набрали собі вже гуртки. Так що я маю таких собі умовних “онуків”:)

Тому зараз намагаюсь проводити якійсь цікаві зовнішні заходи на місто від Пласту. Таке мені цікавіше. 

До речі, наші пластуни підтримують зв’язок з американськими скаутами?

Ми підтримуємо зв’язки з скаутами всього світу. Проте найбільше напевно з польськими карцерами. Щодо американських бойскаутів, то нещодавно запрошували їх на велике відзначення 100-ліття Пласту у Львові. Міцно тримаємо зв’язки з пластунами з діаспори, які живуть в США, Канаді, Аргентині, Великобританії, Польщі, Австралії, Ірландії та Німеччині.

Знаємо, що за версією “Західного Кур’єру” ти увійшов у десятку "впливових особистостей" 2012 року. Що означає для тебе такий статус? Він допомагає чи навпаки, радше зобов’язує?

То рішення однієї окремо взятої газети. Звичайно, це було приємно почути, але думаю ця впливовість дещо перебільшена. Воно ніяк не допомагає і точно ні до чого не зобов’язує. 

Вважаю що серед людей які творили обличчя міста у 2012 році є набагато більш достойні. Наприклад Ростислав Держипільський, який з кожним роком підсилює увагу всієї України до нашого місцевого театру, чи письменники Тарас Прохасько та Юрко Андрухович, завдяки яким про місто знають з позитивного боку, Ярема Стецик який зорганізував безліч оригінальних заходів. Та багато інших прикладів.

Одне точно можу ствердити, що в тому списку забагато політиків. Треба все ж робити більше акценту на культуру, адже політики і так в нашому житті забагато ;-)

Які у тебе плани на 2013 рік?

Плани на цей рік є. Хочемо нарешті завершити і презентувати наш фільм про Пласт, над яким вже працюємо рік. Також готуємо фотоальбом про розвиток скаутського руху на Прикарпатті. Ще плануємо ряд різних яскравих заходів, про які ще трохи рано говорити, так як вони тільки в процесі розробки.

UA Modna

Любомир Грабець: Для Коломиї 100 пластунів - це мало!

$
0
0

Останні два тижні понад сто дітей різного віку провели у наметах. Вони проходять щорічний пластунський вишкіл. Як живеться дітям в умовах дикої природи - дізнавалися журналісти тижневика “Дзеркало Коломиї”.

Закінчується таборування Коломийської станиці пласту у с. Слободі. Всі діти виглядають бадьоро, на обличчі з’явився рум’янець, а все тому, що тут, посеред лісу, нема комп’ютерів та мобільного зв’язку.

Устрій Пласту

Офіційно діти можуть вступати до скаутської організації з шести років, але бувають і молодші. В Коломийській станиці є чотири улади. Від 6 до 11 років - улад новачків, від 12 до 17 - юнацтво, від 18 до 35 років - старшопластунство, від 35 і до безкінечності - улад сеньйорату. Перші два улади, то є улади, які виховуються. В основі скаутської ідеології - самовиховання, тому два старші улади допомагають першим двом самовиховуватися.

Організація має гурткову систему. З шести-восьми дітей складається гурток. Він має свого гурткового, заступника гурткового, гурткового суддю, гурткового писаря, гурткового скарбника, господаря. Також є й інші посади, які залежать від потреб та можливостей. Цікаво, що ще ніхто в світі кращої системи, ніж скаутингова, не придумав. І тому всі молодіжні організації послуговуються формами і методами виховання скаутів. Дітям нічого не насаджують, вони нібито усе роблять самі і основною функцією виховника є спрямувати дітей у правильному напрямку, який у кожного інший.

Голова станичної старшини національної скаутської організації України станиці Коломиї Леся Машталер розповіла, що на нинішній день в Коломиї діє два курені: 55 Максима Залізняка та курінь Галини Грабець.

У “Пласті” діє обов’язковий до виконання закон “14 точок”: славний, сумлінний, точний, ощадний, справедливий, братерський, доброзичливий, пильний, слухняний, пластун завжди гарної думки та інші положення, які, погодьтеся, виховують людину. Пластуни не мають права палити та вживати алкоголь, оскільки вони мають бути здорові і душею, і тілом.

Особливості таборування - 2013

Щороку проходить таборування. Кожен пластун має в обов’язковому порядку жити в таборі в наметі протягом двох тижнів. Минулих років таборування проходили у Княждворі, Лючі. Тепер місце дислокації змінено на користь Слободи. Табір цього року носить козацьке спрямування і називається ”Січ”.

Юнацтво самостійно готує їсти, діти рубають дрова, вчаться виживати в будь-яких умовах: у дощ, в холод та у спеку. Буває, що діти не витримують, таким чином відбувається природний відбір. “Пласт” - це не тільки таборування, це, насамперед, ідея. Діти вже протягом першого року визначаються, чи їм підходить ця система, чи ні.

Цього року рекордна кількість новацтва - 20 діток від 6 років. Любомир Грабець на псевдо Клопіт розповів, що навіть 30 дітям відмовили у таборуванні з тієї причини, що вони не відвідували заняття упродовж року. Адже перебування на природі у гурті протягом двох тижнів - це підсумок річної роботи пластуна, наступний крок у його розвитку. Умови у таборі нетепличні і потрібно мати попередній гарт. “Якщо дитину відразу поселити у жорсткі умови, вона зламається і більше ніколи не прийде до Пласту, - каже друг Клопіт. - Ми констатуємо факт, що у нас практично нема відтоку дітей. Натепер ми маємо своїх вихованців, які були на окружних, крайових на міжнародних зібраннях пластунів. Вони можуть навчити вже своїх однолітків краще, ніж ми. Діти добре слухають одне одного.”

П’ятнадцятеро дорослих наглядають за пластунами. Це лікар, кухар, комендант табору та інші виховники. Є й посада писаря, яку займає Оля Русак. На дівчині вся паперова робота. Вона щоденно розподіляє обов’язки між дітьми. “Хоча дорослих є багато, але ми даємо дітям бути самими собою. Вони роблять що забажають, звісно, у межах правил”, - задоволено мовить найстарший пластун Коломийщини. Він також розповів, що новинкою цьогорічного табору є те, що дівочий та хлоп’ячий курені знаходяться разом. Це дає можливість ближче здружитися, але, звісно, що тут є і свої мінуси.

Місце таборування обирали спільно з юнацтвом. Найбільше їм до душі припав затишний куточок у Слободі. “Цього року нас запросив у свої володіння Роман Бортейчук. Ми йому за це дуже вдячні. Він нам навіть спеціально провів світло та створив усі можливі зручності”, - продовжує розповідь Любомир Грабець. - До нас добре ставляться як громада, так і влада. Цього року з міського бюджету виділили 20 тисяч гривень на потреби Пласту. В нас є багато дітей з малозабезпечених та неповних сімей. Ми стараємося, щоб кошти коломиян були затрачені там, де це необхідно. Нам багато допомагають батьки наших пластунів. Окремо хочемо подякувати родинам Бережницьких, Романюків, Янкевичів, Липевичів, Долбишів, Машталерів, Мельничуків, Осачуків, Дорошенків, Юрію Овчаренку, Володимиру Колеснику, п. Піотровській, а також АТП. Висловлюю щиру подяку всім сеньйорам та старшопластунам у проведенні таборування”.

Щоденник пластуна

Дев’ятий день таборування загальною схемою дня був схожим на всі інші дні, але абсолютно відмінний за своїм змістом. Андрій Мельничук, зв’язковий 55 куреню Коломиї, на таборі виконує обов’язки заступника коменданта з виконання програми. Він каже, що робота з планування табору починається за півроку. Пластуни мають продумати все до дрібниць.

7:00 - 8:00 - Зі свистком діти встають. Якщо хтось спізнюється, то має покарання у вигляді присідань для дівчат та віджимань для хлопців. Руханка - це ранкова зарядка, під час якої хлопці мають пробіжку, а дівчатка займаються гімнастикою. Наостанок виховники оглядають намети. Вони мають бути завжди чистими і охайними, не дозволяється розкидати речі та тримати у наметі щось зайве.

8:00 - 8:30 - Діти шикуються, моляться. Зачитується порядок дня, щоб діти орієнтувалися у заходах, передбачених на день. Виховники підбивають підсумки дня і оголошують кого покарано і за що.

8:30 - 9:30 - На снідання пластуни їдять молочні каші. Найбільше полюбляють манну кашу з варенням, а також мюслі.

9:30 - 12:00 - Завдяки батькам вдалося організувати заняття зі стрільби. Дітям продемонстрували, як поводитися зі зброєю, з яких частин вона складається. Старші пластуни мали можливість постріляти.

12:00 - 14:00 - Проходить теренова гра. Юнацтво розподіляється на дві команди - “козаки” і “татари”. По лісі розподілено прапорці кожної команди і діти у процесі гри захоплюють їх. У кого виявиться більше ворожих прапорців, ті і виграли.

14:00 - 15:00 - Весь день діти перебувають у русі, тому харчуються на обід першою стравою, кашею з м’ясом та салатом.

15:00 - 17:00 - Гутірки (перша медична допомога, мандрівництво, майстерка, фотомайстерність). Гутірки - це заняття, які обов’язкові відповідно до пластової програми, історичні гутірки, а також мистецькі.

17:00 - 18:00 - Діти по декілька хвилин купаються у потічку, який самі розширили.

18:00 - 19:00 - Паралельно викладаються духовні бесіди, які проводять семінаристи Львівської духовної семінарії, а Володимир Колесник навчає пластунів бойовим мистецтвам та способам самозахисту.

19:00 - 20:00 - Зазвичай вечеря складається з каші та м’ясного, а також салату.

20:00 - 20:30 - закриття дня. Пластуни опускають прапор з десятиметрової щогли, співають пластунський гімн.

20:30 - 21:00 - Діти рубають дрова для ватри, а також готуються до ватри по козацькій тематиці.

21:00 - 22:45 - Діти розповідають про гетьманів, козацькі історії та палять ватру.

23:00 - 7:00 - Пластуни зі свистком лягають спати. Непослуху нема, тому що вони знають про три таборові перестороги, тобто три попередження. Якщо дитина тричі була покарана, то вона їде додому. На щастя, порушників серед пластунів нема і всі діти з радістю чекають наступного пластового дня.

Бріз: Цьогоріч станиця Івано-Франківськ провела 7 юнацьких таборів

$
0
0
З наплечниками, наметами та гарним настроєм понад півтори сотні Івано-Франківських пластунів та пластунок таборували зі своїми куренями в найбільш мальовничих куточках Прикарпаття: на Долинщині, Рожнятівщині та в Богородчанському районі.

Окрім стаціонарних, івано-франківські пластуни відбули і мандрівні табори. Близько півсотні юнаків та юначок зі своїми куренями вивчали Карпатські гори, мандруючи чорногорським хребтом. Традиційно перед пластунами постали єдині завдання: в таборових умовах, посеред дикої природи проявити власну самозарадність. Під час таборування українські скаути майстрували необхідні споруди з підручних матеріалів, жили в наметах та варили їжу на вогнищі, а також співали пісні, мандрували і здружувалися.

І вже традиційно, непрості таборові дні скаути підсолоджували різними смаколиками. А їх цього року стало відчутно більше. Завдяки компанії «Бом-бік» пластуни щодня смакували печивом. В середньому табори 7-ох куренів тривали 10 днів. За цей час дівчатка та хлопці віком від 12 і до 18 років оздоровилися, набралися досвіду та знайшли друзів.

Відтак, пластове таборування ще триває для наймолодших українських скаутів – новацтва та для старшопластунів. Останні перевіряють свої сили, вміння та пластові навички на Всеукраїнських ви шкільних таборах.

РАІ: Програма "Актуальне інтерв'ю"про Пласт


ЗМІ про пластунів на фестивалі "Бандерштат - 2013" (6 згадок)

$
0
0
На фестивалі "Бандерштат" у Луцьку пластуни рекламували свою організацію

У Луцьк на фестиваль Бандештат з`їхалось чимало пластунів з усієї України. 

Прес-секретар організації Тарас Зень провів гутірка на тему: 'Презентація організації «ПЛАСТ» та системи патріотичного виховання молоді'. Таким чином Пласт популяризує себе серед свідомої молоді. 

- Нам цікаво на фестивалі, адже на цей захід з`їжджається патріотична молодь з всієї України, а це наш 'електорат', з багатьох з них можуть бути потенційні пластуни, - каже Зень. 



На Бандерштаті пластуни пропонують з допомогою гігантських пазлів ... вчити історію

Сьогодні у Луцьку активісти скаутської організації 'Пласт' пропонують гостям фестивалю Бандерштат поскладати з ними картинки гігантських пазлів із зображеннями на історичну тематику. Про це повідомляє кореспондент 'Слова Волині'.

Пластуни запрошують усіх охочих приєднатися до такої розваги, що стимулює фізичну й розумову діяльність.

Така розвага у програмі фестивалю записана з часом 12.00-15.00. Проте, схоже, складати та розбирати пазли можна безліч разів.


Гості «Бандерштату» разом із пластунами складали величезний історичний пазл

Під час сьомого фестивалю українського опору «Бандерштат» члени Пласту закликали гостей фесту зібрати пересувну гру-пазл «Вивчаймо історію разом». Про це інформує «Волинська правда».

Скласти 9 фігур українських воїнів різних часів зібралося чимало охочих. Молодь у дружній атмосфері за кілька хвилин зібрала пазл. Потім усі поаплодували собі та сфотографувалися на пам`ять. 



На «Бандерштаті» розкажуть про найстарішу скаутську організацію і презентують фільм «Толока» Іллєнка

Cтарший пластун Івано-Франківської станиці, громадський активіст Тарас Зень розповіcть на «Бандерштаті» про столітню українську скаутську організацію «ПЛАСТ». Приїде на «Бандерштат» Тарас Зень зі своїми підопічними. Сам Тарас проведе гутірку на тему «Пласт як ефективна виховна методика для молоді», а українські скаути будуть складати пазли «Герої України».

Дата заснування «Пласту» — осінь 1911 року. Перша пластова присяга відбулася 12 квітня 1912 р., попри те, що насправді пластові гуртки створено незалежно один від одного Іваном Чмолою, Олександром Тисовським та Петром Франком. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 р., який об’єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію. Нині «Пласт» — найбільша та найстаріша українська скаутська організація, яка діє у багатьох країнах світу (Між ними Пласт у США, Пласт в Аргентині, Пласт у Канаді) та об’єднує пластунів України й української діаспори. В Україні кількість пластунів становить 6 000 осіб. Діє організація у 24 регіонах України.

Крім того, на фестивалі українського опору «Бандерштат-2013» відбудеться презентація тізеру українського історичного фільму «Толока» Михайла Іллєнка. Продюсер «Толоки» Пилип Іллєнко розповість про ідею та процес зйомки фільму у суботу, 3 серпня.

Фільм «Толока» за віршем Тараса Шевченка «У тієї Катерини хата на помості…» – перша масштабна екранізація твору Шевченка за часів незалежності України. «Цей вірш у Кобзаря один з найкоротших – шістдесят сім рядків. Його можна було б записати на долоні, як шпаргалку, але рядкам поета на долоні буде тісно», говорить автор фільму Михайло Іллєнко – «Лінії життя» просяться за межі сторінки, порушують кордони свого часу… Потужні силові лінії продовжують слова поета і тягнуться до нас – у наше минуле, сьогодення і далі у майбутнє». Картина приурочена до 200-річного ювілею поета.

Бандерштат


Серед українських патріотичних скаутів – і віруючі Московського патріархату, – керівник ПЛАСТу

Про те, що членом ПЛАСТу може бути кожен охочий віком від 6 років, повідомив на сьогоднішній гутірці на фестивалі «Бандерштат» один з керівників цієї наймасовішої організації Тарас Зень. Інформує «Волинська правда».
Гість фестивалю зауважив, що український скаутській рух не має політичної ідеології. Разом з тим багато представників цієї організації мають націоналістичні погляди. «Це нормально», – зауважив Тарас Зень. Розповідаючи про організацію, Зень також додав, що її членами були такі відомі історичні постаті як Степан Бандера, Роман Шухевич, Любомир Гузар. 

Серед українських патріотичних скаутів – і віруючі Московського патріархату, – керівник ПЛАСТу Про те, що членом ПЛАСТу може бути кожен охочий віком від 6 років, повідомив на сьогоднішній гутірці на фестивалі «Бандерштат» один з керівників цієї наймасовішої організації Тарас Зень. Інформує «Волинська правда».
Разом з тим до цього часу ПЛАСТ досі не підтримує жодної політичної партії і є аполітичною структурою. До речі, за статистичними даними ПЛАСТ є найчисельнішою організацією в України – наразі структура нараховує 7 тисяч членів. Проте Зень зізнався, що це мала кількість.

Також на гутірці керівник ПЛАСТу розвіяв міф про те, що організація є релігійною і підтримує якусь одну конфесію. Як стало відомо, серед українських пластунів – і віруючі УПЦ МП.

«Пластуном може бути будь-яка людина віком від 6 років», – розповів Зень та додав, що в ПЛАСТі найбільше юнацтва.

Волинська правда

Дзвін: На справжній козацькій чайці дітей кататимуть Дніпром

$
0
0

686_1

Справжня козацька чайка “Спас” прибула до Черкас сушею – на воду судно спустили у вантажному порту.

Вона зроблена за кресленнями човнів 17 століття. Човен проектували запорізькі козаки, а життя вдихнули львівські моряки. І от тепер уже вісім років вона мандрує Україною та світом і розповідає про козацьку славу.

Справжня козацька чайка із навчальною місією завітала до крайового морського табору. На ній пластуни та вихованці клубу юних моряків вчитимуться ходити Дніпром.

686_2

“Воду бачила, і шторм бачила, і сонце бачила. Грузію, знаю, бачила. Дніпро бачила”, – говорить голова спілки прихильників бойового гопака у Черкасах Олександр Проценко.

Чайка розташується на базі юних моряків “Дніпровець”.

777_2

За словами Олександра Проценка, на День Незалежності стартує тиждень, присвячений ознайомленню черкасців з козацькою чайкою, а також для дітей проведуть невеличкі мандрівки по Кременчуцькому водосховищу. Під час подорожі Дніпром, яку проведе капітан “Спаса” Мирон Гуменецький, діти познайомляться з кораблем, з механізмами його роботи, з морськими термінами, навчаться розуміти команди капітана і виконувати їх, познайомляться з обов’язками капітана, кока, козаків та юнг та інше.

Чайка “Спас” та екіпаж пробудуть у Черкасах до кінця вересня, повідомляє “Черкаський спорт”. Після цього буде проведений похід по Дніпру до Очакова, де і збереться остаточний екіпаж чайки і після того, як узгодяться всі документи, човен вирушить на зимування в Афіни.

Дзвін

ВІККА: Справжня козацька чайка допливла до Черкас на табір Пласту

Сюжети про Крайовий вишкільний табір та Легіон

Вінницька ОДА: На Вінниччині стає традицією проведення пластових таборів

$
0
0
Другий рік поспіль на березі річки Південний Буг поблизу с. Шолудьки у Немирівському районі відбувся форум-семінар «Берег ріки - 2013». Ініціатором заходу виступила громадська організація «Станиця Вінниця Пласту» Національної скаутської організації України. Підтримку у проведенні заходів надало управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації. 

Учасниками двотижневого форуму-семінару стали 55 юнаків та дівчат віком від 12 до 17 років з Вінницької, Житомирської, Одеської та Хмельницької областей. 
Програма таборування була насиченою різноманітними заходами. Заняття включали в себе тренінги з командотворення, ідеологічних засад Пласту, уроки з історії та географії України. Обов’язковими були заняття з основ виживання в умовах табору та практичного пластування. Учасники із захопленням займались «піонеркою» (в’язанням вузлів), вивчали семафор та «морзянку» (сигналізацію за допомогою азбуки Морзе), надавали першу медичну допомогу, вдосконалювали самозарадність (вміння виживати без сторонньої допомоги у невідомій місцевості), навчались будівництву таборових споруд. Навчання проводили кваліфіковані інструктори з Національної скаутської організації України – ПЛАСТ.

Особливість цьогорічного форуму-семінару - під керівництвом кухаря діти вчились готувати їжу в таборових умовах.

Розважальна програма включала в себе конкурси, ігри, змагання зі спортивного орієнтування на місцевості. Обов’язковими були гурткові вогники та таборові ватри, на яких учасники могли обговорити враження за день, поспівати українських пісень, відпочити після насиченого подіями дня. Учасники мали змогу здійснити екскурсійний політ на гелікоптері над місцем таборування.

Всі учасники молодіжного форуму-семінару отримали сертифікати та відзнаки за проходження табору, пам’ятні значки та футболки. 

Вінницька ОДА

Богдан Гаврилишин: "Віддавати щось приносить більше задоволення, аніж споживати самому"

$
0
0
Богдан Гаврилишин – людина, на яку рівняється вінничанин Максим Студілко. Всесвітньовідомий вчений пішов у школу, коли йому ще не виповнилося п’яти років. Сьогодні 85-річний пан Богдан переконаний: «Важливо вчитися у життя, а не тільки від учителів та книжок», бо сам дотримувався цього з дитинства

Для головного вінницького пластуна Максима Студілка прикладом для наслідування є канадець з українським корінням Богдан Гаврилишин. Максим активно займається громадською роботою, очолює громадську організацію «Молодіжний альянс» у Вінниці. Він вважає, що куди б доля не занесла людину – головне пам’ятати і пишатись батьківщиною.

- Пластун Богдан Гаврилишин для мене досить поважна людина. Він пройшов шлях від німецького концтабору до науковця зі світовим ім'ям, від канадського лісоруба до радника прем'єрів та Президентів України. Ця людина ніколи не забувала про свою національну приналежність. І навіть тепер, перебуваючи в дуже поважному віці 86 років, веде активну діяльність. За всі роки перебування в Україні він не вжив жодного російського слова і не підтримав розмови російською. Навіть – у Криму.

Унікальність особистості Богдана Гаврилишина: з самого дитинства йому достатньо було одного уроку, щоб засвоїти на все життя. На відміну від пересічних людей, які найчастіше наступають на власні граблі.

Хто такий Богдан Гаврилишин

Богдан Гаврилишин - відомий вчений-економіст, професор, громадський діяч, меценат, гуманіст. Автор понад 100 статей та книг з економіки та менеджменту. Одна з них – «До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє» перекладена та видана дев’ятьма мовами світу. Він - член Римського клубу, що об’єднує світову інтелектуальну еліту. Він - член Світової Академії мистецтв та науки, Міжнародної академії менеджменту, доктор університету Женеви, почесний доктор п’яти університетів Канади та України, відомий міжнародний лектор, радник, модератор, голова міжнародних конференцій та семінарів у 70-и країнах світу. Майже 30 років присвятив Міжнародному інституту менеджменту в Женеві, 20 з них був його директором. Громадянин Канади, живе у Швейцарії та Україні.

Для України почав працювати з 1989 р. на громадських засадах. Він – радник кількох українських президентів, прем’єрів, спікерів Верховної Ради, засновник українського Міжнародного інституту менеджменту у Києві (МІМ – Київ, 1990), Благодійного фонду Богдана Гаврилишина (2009), голова Опікунської ради Пласту України. Залужений діяч науки і культури України (1992).

Його вважають моральним авторитетом України, і в цьому статусі він є членом ініціативної групи «Перше грудня».

Книгу «Залишаюсь українцем. Спогади» сам автор називає «звітом для сучасників та зверненням до української молоді». До тих, кому нині від 18 до 35 років і кому розбудовувати майбутню Україну.

Звернемося до його спогадів. Як хлопець із бідної селянської родини зумів стати інтелектуалом, особистістю світового рівня? Вченим, якого у 70-і роки назвали «Людиною ренесансу». 

Все: В Рівному пластуни провели турнір з футболу

$
0
0
Вчора, 18 серпня, рівненська організація Національної скаутської організації України «Пласт» провела турнір з футболу.

Метою змагань було виховання в українського юнацтва любові до спорту та активного відпочинку. Турнір відбувався між гуртками Рівненської станиці. Участь в змаганнях взяли як рівненські пластуни, так і їх друзі.

- Мені дуже сподобався цей турнір. Ми дуже весело провели час. Приємно коли можна випробувати свої сили. Скоро розпочнеться навчальний рік, тому вільного часу буде менше. Тому добре що ми змогли пограти у футбол, - розповідає дев’ятикласник Микола Черьомушкін.

Як зазначають скаути, спортивні змагання проводяться ними регулярно. Для пластунів щороку проводяться навіть спеціальні спортивні змагання – спартакіади. Тож приємно що рівненська молодь може проводити свій час активно і з користю.


ЗМІ про міжкрайовий табір-експедицію "Вирій" (21 згадка)

$
0
0
Відео:
  • ЗІК - Пластуни-волонтери вирішили провести канікули на цвинтарі у Польщі
  • ТРК "Люкс" - Добровольці відновлять у Польщі український цвинтар
  • ТРК "Люкс" - Українські волонтери відреставрували український цвинтар у Польщі
  • ТСН - Українці взялися відновити українські цвинтарі та церкву у Польщі
Інтернет ЗМІ:
  • Історична правда - Молодь з Польщі та інших країн догляне могили українців, покинуті депортованими нащадками
  • ЗахідНет - У Польщі молодь відновить могили українців, чиї діти були депортовані
  • ЗІК - У серпні вже вшосте відбудеться краєзнавча експедиція «Вирій-2013»
  • ЗІК - Українська молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі
  • ГалІнфо - У серпні відбудеться табір-експедиція «Вирій-2013»
  • Львівський портал - Молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі
  • Львівський портал - Молодь збереться у серпні на експедицію по прикордонній зоні Польщі
  • Львівська газета - Українська молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі
  • Високий Замок - Українська молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі
  • ЛМР - Українська молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі
  • Волинські новини - Молодь відновлюватиме українські кладовища у Польщі
  • Львівська Політехніка - «Вирій 2013» – експедиція, що відновлює пам’ять і об’єднує душі
  • УкрЗахідІнформ - Львівщина: у серпні відбудеться табір-експедиція «Вирій-2013»
  • Купол - Українська молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі
  • 032.ua - Українська молодь відновлюватиме українські цвинтарі у Польщі 
  • 20 хвилин - Львівські студенти реставруватимуть українські цвинтарі у Польщі
  • Громадський простір - Українськими цвинтарями в Польщі опікуватиметься «Вирій»

ЗМІ про велотабір "Ревор"

$
0
0

Пластуни підкорювали Срібну Землю на …велосипедах

18 серпня завершилися всеукраїнські велосипедні табори для молоді «Ревор» та «Шприха», що відбувалися на Закарпатті. Впродовж таборів мандрівники за 10 днів подолали близько півтисячі кілометрів.

Краєзнавчі мандрівки на велосипедах відбувалися одночасно з 9 по 18 серпня на території Закарпатської області. Учасники відвідали Невицький, Мукачівський, Ужгородський, Виноградівський, Хустський замки, оздоровилися у термальних басейнах Берегово, доторкнулися до серця Європи поблизу с. Ділове, відвідали біосферний заповідник, побували у букових пралісах, побачили старовинні церкви XIV-XVI ст. – визначні пам’ятки дерев’яної архітектури.

Учасники табору самостійно готували страви закарпатської кухні на вогні. Човлент, банош і рокот-крумплі стали улюбленими стравами на таборі. Велосипедисти мали нагоду пересвідчитися – не обов’язково покидати Україну, щоб відчути себе за кордоном. На Закарпатті історично проживало багато національностей і кожна з них залишила після себе помітний слід.  Особливо він помітний у місцевій архітектурі та особливій говірці.  Пластуни відчули подих давньої Румунії та непокірної Угорщини і незвичайної, особливої тут України, яку оберігає ведмідь – символ Срібної Землі.

В організації табору спонсорською допомогою сприяли кондитерська фабрика «Ярич», магазин спортивних товарів «Екстрим Стайл»,  «ВелоСіті» у Тернополі, Харківське видавництво «АССА», корпорація «Опілля».

ltdaily.info


Пластуни на велосипедах підкорювали Закарпаття

18 серпня завершилися всеукраїнські велосипедні табори для молоді «Ревор» та «Шприха», що відбувалися на Закарпатті. Впродовж таборів мандрівники за 10 днів подолали близько півтисячі кілометрів.

Краєзнавчі мандрівки на велосипедах відбувалися одночасно з 9 по 18 серпня на території Закарпатської області. Учасники відвідали Невицький, Мукачівський, Ужгородський, Виноградівський, Хустський замки, оздоровилися у термальних басейнах Берегово, доторкнулися до серця Європи поблизу с. Ділове, відвідали біосферний заповідник, побували у букових пралісах, побачили старовинні церкви XIV-XVI ст. – визначні пам’ятки дерев’яної архітектури.

Учасники табору самостійно готували страви закарпатської кухні на вогні. Човлент, банош і рокот-крумплі стали улюбленими стравами на таборі. Велосипедисти мали нагоду пересвідчитися – не обов’язково покидати Україну, щоб відчути себе за кордоном. На Закарпатті історично проживало багато національностей і кожна з них залишила після себе помітний слід. Особливо він помітний у місцевій архітектурі та особливій говірці. Пластуни відчули подих давньої Румунії та непокірної Угорщини і незвичайної, особливої тут України, яку оберігає ведмідь – символ Срібної Землі.

zaholovok.com.ua


Фіртка: Відбувався табір "Життя в Пласті"

$
0
0

14-23 серпня поблизу села Гриньків Рожнятівського району на пластовій оселі «Сокіл» відбувався табір «Життя в Пласті».

Про це повідомляє прес-служба "Пласту".

Традиційно табір проводиться з метою ознайомлення зацікавлених із Пластом, таборуванням, вишколенням на майбутніх виховників.

Цього року учасники з різноманітних осередків (Краматорськ, Черкаси, Стрий, Львів, Хмельницький, Чернівці, Біла Церква, Івано-Франківськ, Долина, Красне), віком від 18 до 40 років, об’єднані спільною ідеєю протягом десяти днів насолоджувались таборовим юнацьким життям: будували кухню, дошку оголошень, готували їжу на вогнищі, складати пісні та імпрези до прийомів їжі, бавились в ігри.

Та особливістю цьогорічного «Життя в Пласті» була можливість здобувати юнацькі пластові ступені і відчути на собі чар юнакування.

firtka.if.ua

ЗМІ про Міжнародний день скаутської хустини

$
0
0
Відео:
  • ТРК Вежа - День скаутської хустки
  • ЗІК - 1 серпня пластуни в усьому світі одягнуть традиційні хустини
  • 24 канал - Пластуни всього світу святкують День скаутської хустки
  • Тоніс - День скаутської хустки
Фото:
  • ОГО - Рівненський Пласт долучився до Міжнародного дня скаутської хустини

27 канал: Пластуни Донеччини в передачі "Молодіжний коридор"

Viewing all 2688 articles
Browse latest View live