З 1 серпня Міністерство охорони здоров’я очолює лікарка, співзасновниця проекту «Захист патріотів» Уляна Супрун. Однією з вимог, яку вона озвучила Президенту і прем’єру, перш ніж стати чиновницею, була можливість привести свою команду. Кабмін призначив трьох заступників в.о. міністра охорони здоров'я – Павла Ковтонюка, Оксану Сивак та пластуна-хірурга Олександра Лінчевського. Сьогодні, 2 вересня, відбулося представлення першої неполітичної команди.
Олександр Лінчевський, заступник з питань медицини та організації медичної допомоги в зоні АТО
Після закінчення Національного медичного університету імені Богомольця, Олександр Лінчевський став інтерном у Київській міській клінічній лікарні №17. Там і затримався на 17 років. Зараз Лінчевський - торакальний (легеневий) хірург відділення політравми, викладає в Академії післядипломної освіти імені П. Шупика та є медичним директором «Захисту патріотів». Стіл у його кабінеті завалений медикаментами, аптечками та всім тим, що допоможе надати допомогу на війні.
«Я не професійний чиновник. У мене є нічні чергування, я сплю от в цьому кабінеті. Я дуже пов’язаний з цим колективом і відчуваю зобов’язання перед своїми колегами», - говорить новопризначений заступник. Лінчевський наголошує, що не прагне політичної кар’єри, а тому, у випадку, якщо затриматися в міністерських кабінетах не вдасться, повернеться у той самий колектив. За політичною діяльністю Лінчевський намагатиметься не забути про лікарську практику. Необхідність цього пояснює просто: «Хірург має бачити кров».
На питання, чому погодився реформувати медичну галузь, Олександр Лінчевський згадує часи Майдану: коли в лікарні чергували волонтери, а небайдужі принесли стільки медикаментів, що їх вистачило, аби оперувати на повному забезпеченні до травня: «Тоді я зрозумів, що саме з такими людьми хочу жити в одному місті. І їм дуже потрібні зміни».
Під час Майдану 17-та лікарня приймала важкопоранених, а з початком війни відрядила медиків для допомоги районним лікарням на Сході. Саме тоді Лінчевський почав шукати, де можна дістати якісні аптечки для військових. Оскільки Олександр – пластун, то пошуки почав серед друзів-емігрантів. Хтось порадив звернутися до Уляни Супрун. Так теперішня очільниця МОЗ та її заступник і познайомилися.
Олександр Лінчевський впевнений, що ефективнішою є не його хірургічна, а інструкторська робота. За словами заступника, 90% поранених військових гинуть до зустрічі з хірургом, і кожного 6-го можна врятувати, а тому тренінг з тактичної медицини для ста потенційних поранених дозволить 15-тьом з них вижити. Поки заняття з тактичної медицини проводять волонтери, щоправда, не всі підрозділи можуть знайти час для такої підготовки, а інструкторів на всіх не вистачає. «Потрібно впровадити нову філософію і бачення медичної допомоги кожному офіцеру, - говорить Лінчевський. - Але це принципово нове знання, тому не варто чекати швидких змін. Для запровадження тренінгів із тактичної медицини треба змінювати програми і статути». Аби прискорити цей процес вже зараз, Лінчевський пропонує готувати інструкторів серед офіцерів, які поширюватимуть знання у підрозділах.
Почати роботу в МОЗ Лінчевський планує з визначення того, що можна реалізувати без додаткових законопроектів. Як приклад наводить 17-ту лікарню, реанімації якої відкриті для рідних пацієнтів: «Ми поважаємо права хворого побути з родичем. Але ми також поважаємо права сусідів по реанімації. Тому всі питання погоджуємо на рівні відділення». Лінчевський у політичній діяльності планує зосередитися на взаємовідносинах лікарів і пацієнтів, бо, каже, що добре розуміє проблеми і тих, і інших.
«Я хочу, щоб українець лікувався від нежитю не гірше, ніж німець. Інколи погані послуги спричинені відсутністю знань про те, як можна лікувати, а іноді - формальною неможливістю їх покращити. Мене цікавить якість надання послуг, а не закони і реформи», - пояснює своє основне завдання новопризначений заступник.
На його думку, провести якісну реформу охорони здоров’я в Україні можливо, але залежить це від медпрацівників так само, як і від пацієнтів:
«У стосунках лікар-пацієнт немає ніякої загадки. Лікарі мають право на гідні умови праці і обов’язок самовдосконалюватися. Пацієнт має право на якісну медичну допомогу і зобов’язаний брати участь у суспільному житті»
Однією з проблем, якою займатиметься Лінчевський, стане освіта теперішніх та майбутніх медпрацівників: «Не секрет, що у нас перевипуск лікарів. З вишів їх виходить лише втричі менше, ніж у США. Це погіршує якість випускників. Тому потрібно говорити не про скорочення персоналу лікарень, а про зміну системи набору студентів. Скільки лікарю не плати, якщо він не прочитав книгу, то він її не прочитав. Нам треба думати про те, як допомагати тим, хто вчиться, і як не підтримувати тих, хто цього не робить», - говорить новопризначений заступник.
На останок Лінчевський зізнається, що його обурює здатність лікарів пробачати собі помилки, і він хоче, аби лікарі навчилися бути людяними до кожного пацієнта: «Щоправда тоді пацієнти також мають навчитися поваги до лікарів».
Текст і фото: LB.ua