12 та 13 квітня пластуни Полтавської області разом з потенційними учасниками організації в майбутньому, відвідали заходи, присвячені вшануванню Героїв Холодноярської Республіки.
Спершуполтавська делегація побувала в Суботові, відвідала Ільїнську церкву, де відбувалася панахида за Гетьманом Богданом Хмельницьким, його синами Тимошем та Юрієм, старшиною та козацтвом, а також командармом Михайлом Омеляновичем-Павленком, письменником Юрієм Горлісом-Горським, іншими учасниками Першого зимового походу Армії УНР, яка в лютому 1920 року прийшла на Чигиринщину. Також полтавцям вдалося побувати у замчищі Богдана Хмельницького і відвідати садибу «У пані Олі» – українську автентичну корчму, у якій на них чекала несподіванка. Славнозвісний письменник Василь Шкляр теж завітав посмакувати галушками, тож полтавці мали можливість познайомитися з автором роману «Чорний Ворон».
Після Суботова громада поїхала до хутора Буда, де змогли побачити легендарний дуб Залізняка, якому чотири роки тому видали сертифікат 1000-літнього дуба, та побували на великому концерті цехів та гурту «Рутенія».
Полтавських паломників очікувала ночівля у сільській бібліотеці, де до них приєдналися патріоти з Черкащини. Облаштувавши свій побут, хлопці та дівчата переглянули кінострічку про події на Майдані під промовистою назвою: «Зима що нас змінила», а також два документальних фільми про Холодний Яр. Адже, зважаючи на те, що відбувається в країні, молоді необхідно бадьорити свій патріотичний дух для збереження цілісності української держави.
Також молодь мала нагоду спробувати себе в ролі пластунів-вихованців – з ними проводили різні ігри, конкурси, наприклад, імпрези (невеличкі театральні постановки), проводили вечірню ватру. «Це пластова традиція, що має на меті обмін враженнями за день, спілкування, знайомства з новачками і знову ж таки підняття настрою, розваги тощо» - пояснює Ярослав. Тільки цього разу замість вогнища запалили свічку.
Погода, звісно, вплинула на деякі організаційні моменти, однак не зіпсувала настрій та враження від мандрівки. Хоч рясний дощ змусив готувати польову козацьку кашу на відкритому вогні не пів години, як планувалося, а півтори, громада таки добилася свого – все було зварено та всі нагодовані. Зважаючи на свою підготовку, пластуни досить вдало справилися з приготування їжі в несприятливих умовах.
Другого дня полтавська громада стала учасниками урочистостей у селі Мельники, а також вирішила зробити піший вимарш на декілька кілометрів до Мотрониного монастиря.
А перед виїздом додому, пластуни провели традиційне закриття подорожі, на якому всі бажаючі мали честь бути присутніми при урочистому пов’язанні хусток. «Вибрали пагорб, вишикували там всіх. Далі два пластуни-хорунжі в одностроях тримали синьо-жовтий прапор, ще троє стояли збоку.,-розповідає Ярослав.- Головні пластуни (комендант і бунчужний) між собою прийняли звіт і викликали з наших лав юних пластунів, які склали присягу і отримали пластові хустки (одного із них відразу прийняли до куреня, а другого просто іменували юнаком). Це все виглядало настільки круто, що перехожі не втримувались і знімали на відео…»
Подяка куреню ім. Героїв Холодного Яру (Черкащина), який виступив приймаючою стороною. А поїздку полтавців організував регіональний представник Пласту в Полтавській області Євген Янкевич за підтримки Юрія Бублика, за що мандрівники йому теж дуже вдячні.