пластування:live - Триває проект “Пізнаємо Норвегію” [оновлення 5.11.2013]

Нагадаємо що формування групи розпочалось в квітні-травні 2013 року, коли на Пластовому Порталі було оголошено про проект Благодійного Фонду Богдана Гаврилишна. Загалом група у Facebook Пізнаємо Норвегію об’єднала більш ніж 500 пластунів та людей дотичних до організації тема вивченння Норвегії для яких є цікавою.

Після  роботи у групах по напрямках виділилась команда пластунів що активно протягом 6 місяців готувалась до участі. Після подання особистих планів з обгрунтуванням важливості та можливості застосування позитивного досвіду в Україні був сформований загальний план роботи групи, також фонд визначив 7 осіб які найбільше доклались до дослідження та відповідали усім необхідним вимогам (зокрема володінні англійською мовою на розмову рівні).

На основі плану роботи вдалось навести необхідні контакти з різноманітними установами Норвегії та домовитись про спільні зустрічі на яких будуть обговорені цікаві та важливі теми.

Склад групи

• Сашко Свистун (Львів)
• Марта Свистун (Львів)
• Юля Гвоздович (Львів)
• Ірина Миронова (Львів-Київ)
• Оленка Бондар (Київ)
• Ніна Дунець (Кам’янець-Подільський, Тернопіль)
• Дмитро Колесник (Краматорськ, Київ) - представник фонду

День 2 (4.11.2013 Понеділок)

Насичений день розпочався рано, вже о 9.00 біля дверей посольства України у Норвегії нас зустрів особисто Надзвичайний і Повноважний посол України в королівстві Норвегія Юрій Оніщенко, в ході більш ніж півторагодинної зустрічі було обговорено багато аспектів співпраці України та Норвегії та можливості її розвитку. Зокрема спостерігається велика зацікавленість Норвезької сторони в IT галузі.
Цікавим є той факт що пан Юрій повністю поділяє думку свого колеги посла Королівства Норвегія в Україні пана Йона Фредріксена про великий туристичний потенціал України для мешканців Скандинавії. Першим успішним кроком в цьому напрямку є прямий авіарейс Осло – Київ – Осло. Гарний приклад для наслідування може дати польська громада Норвегії, що нараховує за різними даними від 30 до 60 тис осіб і є найбільшою етнічною громадою країни. Завдяки, в тому числі, особистим контактам та домовленостям об'єм грантових інвестицій Норвегії до Польщі за останні 5 років складає близько 570 млн. євро. Однією з головних перепон в налагодженні аналогічних домовленостей між представниками наших країн є значно менша кількість професіоналів у різних галузях що вільно спілкуються кількома іноземними мовами. 

Важливим моментом успіху Норвегії як країни є мало розвинений “культ споживання”, незважаючи на досить високий середній рівень заробітних плат у розмірі 35-40 тис норвезьких крон (49 – 56 тис гривень) більшість населення не дозволяє собі зайвої розкоші у вигляді дорогих авто чи великого за площею житла. Також обмеженість у зайвих витратах дозволяє формувати “Фонд майбутніх поколінь”, що функціонує для забезпечення потреб населення держави у час коли вичерпаються поклади нафти та газу що складають найбільшу частку експорту країни.

Одразу після зустрічі  з паном Юрієм, ми мали кілька презентацій та обговорень з представниками Конфедераціх Норвезьких Підприємств (NHO), дуже впливової та авторитетної організації що об'єднує більш ніж 500 000 робітників (при загальному населені Норвегії близько 5 млн. осіб) та National Contact Point, норвезького представника Організації Економічної Співпраці та Розвитку (OECD), всесвітня організації  до якої входять 34 розвинених країни. Однією з основних завдань якої є плекання ведення соціально-відповідального бізнесу, контроль за дотриманням корпораціями прав людини, боротьба з корупцією, охорона навколишнього середовища. Зокрема недопустимий варіант співпраці будь якого норвезького підприємства з іншими установами (навіть на території інших держав) що ведуть свою діяльність  соціально безвідповідально.

На цих зустрічах було обговорено важливість розвитку концепції соціальної відповідальності корпорацій, великий інтерес представники цих установ проявили до поточної ситуації у цій сфері в Україні, зокрема соціальним ініціативам підприємств з українським капіталом.

Остання зустріч була з представниками громадської організації Молодь проти Європейського Союзу тематика якої є дуже актуальна для нашої країни у зв'язку з Вільнюським самітом. Норвегія попри участь в Шенгенській зоні не є членом Європейського Союзу і результати двох референдумів що проводились за останні 30 років давали негативну відповідь членству в ЄС. Однак між Норвегією та ЄС існує договір про асоціацію фактично у всіх сферах, особливо в економічній. З слів голови організації Mads Opheim членство в ЄС була б кроком назад у соціальній, політичній та екологічних сферах Норвегії та ризиком для існування риболовецької галузі промисловості що займає другу сходинку в об'ємах експорту після енергоресурсів. В ході обговорення ми спільно дійшли висновку що, попри вибір Норвегії, для України асоціація з ЄС є найоптимальнішим кроком для розвитку ефективної країни.

Після обговорень своїх вражень та думок від насиченого дня, ми обговорили план дій на вівторок, зокрема поїздку до Ставангеру – “нафтової столиці” Норвегії.

День 3 (5.11.2013 Вівторок)

Третій день перебування у Норвегії став останнім днем перебування в столиці Осло. Однак до переїзду потягом між офіційною столицею та нафтовою столицею містом Ставангер ми встигли побувати на двох дуже цікавих та корисних зустрічах з представниками The Research Council of Norway, урядової організації головним завданням якої є визначення основних напрямків розвитку наукових досліджень та впровадження нових технологій в усіх галузях. Значну увагу в фінансуванні та заохоченні розвитку тих чи інших сфер приділяють залученню іноземних фахівців та установ. З слів представника RCoN Birgit Jacobsen українські спеціалісти технічних галузей та науковці що відносяться до так званого сегменту “Hard Science” мають досить хорошу репутацію в Норвегії, однак відзначає що основними проблемами співпраці залишаються погане володіння англійською мовою рівні та дуже обмежений доступ до наукових публікацій України (фактично повної відсутності англомовних публікацій). Також ситуацію могла б змінити більша автономність наукових інституцій України.

Другою цікавою зустріччю була кількагодинна презентація та обговорення з представниками міністерства транспорту та комунікацій Норвегії. В силу своїх кліматичних умов, наявності усіх видів земної поверхні (гори, низовини, височини) та великої протяжності з півночі на південь природні умови та клімат різних частин країни суттєво відрізняється, зокрема значна частина території перебуває в досить екстремальних кліматичних умовах. Ці чинники суттєво впливають на розвиток інфраструктури та транспортної галузі. Попри наявність недуже розгалуженої системи залізничного транспорту в Норвегії існує більше 50 діючих аеропортів, за допомогою яких можна ефективно поєднати важкодоступні території країни. Також нам відкрили секрет побудови та обслуговування автодоріг в екстремальних умовах півночі  - це звичайне дотримання технології та якісні матеріали. Цікавим фактом є те що часто дорожнє полотно є кращої якості на територіях з низькою густотою населення в порівнянні з дуже густо заселеним південним сходом країни. Такий принцип пояснюється тим що уряд сприяє заселенню “менш популярних територій” та гальмує поступову урбанізацію країни.

Одним з секретів норвежців є детальне та всебічне вивчення конкретних проблем що необхідно вирішити. Після формування детального довгострокового та короткострокових планів відбувається ефективна та наполеглива робота. Цей принцип прослідковується у діяльності усіх організацій та установ починається від ГО закінчуючи урядом та парламентом.
Незважаючи на те що робочий день пересічного норвежця триває з 10 до 15.00 хороша організація праці компенсує менший робочий день.

В кінці дня ми мали ще одну підсумкову зустріч групи в потязі Осло – Ставангер де обговорили свої враження та спостереження.

День 4-5 (6-7.11.2013)

Ніч з середи на четвер ми провели в потязі Осло – Ставангер. Як вже згадувалось Норвегія має відносно нерозгалужену систему залізничного сполучення. Це наслідок кліматичних і географічних умов. В часі подорожі залізнична колія часто проходила довгими мостами та тунелями що є єдиним виходом для комунікацій вздовж скелястого та гористого побережжя де мешкає близько  90% населення країни. На відміну від столиці Осло – Ставангер більш традиційне скандинавське місто з специфічною архітектурою та містоплануванням, незважаючи на відносно невелике населення близько 130 000 мешканців є 4-тим за величиною в Норвегії. Великий поштовх розвитку місту як і загалом країні дала розвідка великих покладів нафти у шельфі неподалік міста. Водночас Ставангер є значним центром туризму (найкрасивіший з фьордів Lysefjord знаходить за кілька кілометрів біля міста) та науковим центром на околиці міста знаходиться парк інновацій де нами зустрівся провідний радник муніципалітету Ставангер Mr. Per Olav Hanssen, в свій час він був роверскаутом а також мав нагоду зустріти Богдана Гаврилишина в Давосі.

В часі зустрічі ми обговорили адміністративну структуру міста, його розвиток в майбутньому і нові виклики  які ставить перед собою міська влада. Вартим великої поваги є факт ґрунтовного вивчення будь якої проблематики та всебічний розгляд варіантів вирішення, цей принцип прослідковується у всіх установах Норвегії та довідковій літературі. Детальна статистика та глибокий аналіз поточної ситуації дозволяє ефективно робити планування на 15 -20 років і усіх сферах діяльності міської ради. Після зустрічі, завдяки пану Олаву нам вдалось потрапити до музею Нафти. Сучасний та інтерактивний музей розповідає про виникнення нафти на землі, про її вплив на екосистему. Окремий великий відділ присвячений історії добування нафти на морському шельфі, адже технології що використовують для добування нафти з морського дна можна порівняти хіба що з висадкою людини на місяць. Навіть тут поруч з пляшкою де зберігається перша нафта що видобута в Норвегії є надпис, який говорить що маємо можливість подивитись на перший літр видобутої нафти, а коли ми побачимо останній. . ? Жити завтрашнім днем теж є специфічним способом життя Норвежців і цьому слід вчитись. Наступний пункт призначення – Тронхейм (наукова та студентська столиця Норвегії)

День 6 (8.11.2013 П’ятниця)

Тронхейм нас зустрів похмурою погодою та температурою нижче нуля. Зустріч в міській раді перетворилась на справжній форум. Де за більш як 4 години спеціально запрошені спеціалісти вичерпно розповіли нам про розвиток інновацій у місті, про діяльність учнівського парламенту, діяльність студентських організацій, впровадження новітньої інфраструктури. Зокрема місто позиціонує себе як студентська столиця Норвегії, згідно статистики кожен 5 мешканець міста є студентом, як стратегічним планом є отримання статусу студентської столиці Скандинавії. Унікальним досвідом Тронхейма є діяльність учнівського парламенту, що фактично дублює діяльність міської ради. Він складається з комітетів та має свій бюджет що може розподіляти. Великій кількості рішень міських депутатів передує консультація з представниками учнів, зокрема і проект бюджету міста, особливо вражаючим фактом є те що делегати учнівського парламенту є у віці 12-18 років, тобто у віці що у звичайному місті не має права голосу на виборах і не може впливати на дії політиків.

Однією з заключних зустрічей була зустріч з організацією SIVA, що будучи фактично державним підприємством сприяє розвитку бізнесу та підприємництва як в Норвегії так і закордоном, одним з проектів є бізнес інкубатор в Києві. Контактною особою що представляла SIVA був  Сергій Шувалов що курує північно-російський напрям (зокрема Мурманськ). Сергій розповів історію російсько-норвезьких взаємовідносин, досвід яких теж дуже актуальний і для нашої країни у зв'язку з великою схожістю політичних систем.
 Зустріч протривала більше наміченого часу, було цікаво поділитись враженнями з людиною що має багаторічний досвід співпраці з норвежцями.